Вісенте Герреро

Вісенте Рамон Герреро Сальданья (ісп. Vicente Ramón Guerrero Saldaña; 10 серпня 1782, Тістла, Герреро, Мексика — 14 лютого 1831, Куїлапан, Оахака, Мексика) — мексиканський революціонер і політичний діяч, один з лідерів повстанського руху у війні за незалежність Мексики (1810—1821), командував партизанськими загонами. Президент Мексики протягом 1829 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Вісенте.

Вісенте Герреро
ісп. Vicente Ramón Guerrero Saldaña
Ім'я при народженні	ісп. Vicente Ramón Guerrero
Народився	10 серпня 1782(1782-08-10)[1][2][…] Tixtla de Guerrerod, Ґерреро, Мексика
Помер	14 лютого 1831(1831-02-14)[1][2][…] (48 років) Куїлапан-де-Геррероd
Країна	Мексика
Діяльність	Militar, військовослужбовець, політик
Знання мов	іспанська
Учасник	Battle of El Veladerod, Siege of Cuautlad, Battle of Izúcard, Siege of Huajuapan de Leónd, Capture of Oaxacad, Battle of Zitlalad і Siege of Acapulcod
Роки активності	з 1810
Посада	президент Мексики, Q21012296? і Q21012404?
Військове звання	генерал
Партія	Ліберальна партіяd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Військові дії Герреро

Народився в містечку Тистла за 100 км від Акапулько вглиб континенту в Південній Сьєрра-Мадре. Мати — Марія де Гуадалупе Салданья (ісп. María de Guadalupe Saldaña), африканського походження. Батько — Педро Герреро (ісп. Pedro Guerrero), метис. Був частково африканського, частково філіппінського, частково метиського походження. Описується як високий чоловік з орлиним профілем.

Приєднався до революційної боротьби проти іспанського панування під керівництвом Мігеля Ідальго-і-Костільї 1810 року. Коли того розгромили, командував тисячами повстанців у місті Оахака. Після розстрілу і наступника Ідальго Хосе Марії Морелоса, 1815 року командування повстанськими загонами взяли Вісенте Герреро і Гуадалупе Вікторія.

Відправлений знищити загін Герреро Аґустін де Ітурбіде перейшов на його бік і проголосив спільно з ним 1821 року «Ігуальський план» (ісп. Plan de Iguala, від назви міста Ігуала), або «План трьох гарантій». Після підсумкового завоювання Мексикою незалежності Герреро виступав за встановлення республіканської форми правління, і коли Ітурбіде, (якого в Ігуалі він називав «великодушним вождем» і «батьком нації») 1823 року проголосив себе імператором Агустіном I, виступив проти нього.

Від 1 квітня до 17 грудня 1829 року обіймав посаду президента Мексики. Поки в Мексиці не було партій і їх роль виконували масонські ложі, належав до більш ліберального Йоркського статуту^[ru]; примикав до лівого крила лібералів («пурос»). В період його президентства прийнято закон, що скасовує рабство. Він також розгромив при Тампіко іспанців, які намагалися відновити своє панування.

Повалений внаслідок державного перевороту в грудні 1829 року і приходу до влади консерваторів на чолі з Анастасіо Бустаманте. Пішов у гори і продовжував боротьбу, але був обманом захоплений у полон і розстріляний.

Дід мексиканського письменника і політичного діяча Вісенте Ріва Паласіо^[es].

Примітки

1. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311

Література

• Паркс Г. История Мексики / Пер. Ш. А. Богиной. — М. : Издательство иностранной литературы, 1949. — 364 с.

Посилання