Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вільгельм Гаммерсгей (дан. Vilhelm Hammershøi; 15 травня 1864 — 13 лютого 1916) — данський художник, майстер інтер'єрного живопису
| Вільгельм Гаммерсгей | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Народження | 15 травня 1864[1][2][…] Копенгаген[1][3] | |||
| Смерть | 13 лютого 1916[1][2][…] (51 рік) | |||
| Копенгаген[1][3] (рак гортаніd і pharyngeal cancerd) | ||||
| Поховання | Кладовище Вестре[3] | |||
| Країна | Королівство Данія[4][5] | |||
| Жанр | портретний живописd | |||
| Навчання | Данська королівська академія витончених мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Frederik Rohded[6], Vilhelm Kyhnd[6], Holger Grønvoldd[6], Carl F. Andersend[6], Frederik Vermehrend[7] і Педер Северін Крейєр[6] | |||
| Відомі учні | Svend Hammershøid | |||
| Твори | Interior with Woman at Piano, Strandgade 30d, Restd, Q17491710?, Dust Motes Dancing in Sunbeamsd, Interior with Young Woman Seen from the Backd, Portræt af Ida Ilsted, senere kunstnerens hustrud, Ida Hammershøi, the Artist's Wife, with a Teacupd, Amalienborg Square, Copenhagend і Five Portraitsd[8] | |||
| У шлюбі з | Іда Ільстедd | |||
| Брати, сестри | Svend Hammershøid[9] | |||
| Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Фінська національна галерея, Тейт, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[10], Landesmuseum Hannoverd, Ordrupgaardd, Державний музей мистецтв, Randers Museum of Artd, Hirschsprung Collectiond, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея, Музей мистецтв Толедо, Музей мистецтва Мальме, Thiel Galleryd, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Детройтський інститут мистецтв, Стара національна галерея, Fuglsang Art Museumd, Музей д'Орсе, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Kunstmuseum Brandtsd, Національна галерея Канади, Клівлендський музей мистецтв, Музей Ґетті і Центр Ґетті | |||
|
| ||||
 Вільгельм Гаммерсгей у Вікісховищі | ||||
Народився у 1864 р. в Копенгагені в родині заможного купця Крістіана Гаммерсгея та Фредерікке (до шлюбу Ренцманн). Хлопець почав займатися малюванням із восьми років, брав уроки у Нільса Крістіана К'єркегора, Вільгельма Кіна, навчався у королівській академії мистецтв, Незалежній школі Педера Северіна Крейєра. У 1885 р. дебютував на весняній виставці у Шарлоттенборзі із «Портретом молодої дівчини» (своєї сестри, 19-річної Анни). Портрет демонструє риси індивідуального стилю Гаммерсгея — стримана палітра із превалюванням сірого, чорного, коричневого, із вільним мазком, м'яким світлом, без чітких контурів предметів. Робота викликала дискусії, журі не присудили премії Гаммерсгею, проте сорок відвідувачів, у тому числі молодий мистецтвознавець Карл Медсен, написали листа із вимогою належним чином визнати роботу Вільгельма. Наступні роки художник подорожував до Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Із 1888 р. колекціонером робіт Гаммерсгея стає стоматолог Альфред Брамсен. На Паризькій світовій виставці 1889 р. було представлено декілька робіт Гаммерсгея. Подальші відмови журі Салону та художньої академії в Копенгагені виставляти його роботи спонукали Гаммерсгея із Йоханом Роде створити Вільну виставку (Den Frie Udstilling).
Товаришував із Петером Ільстедом, Карлом Гольсеє, 26 вересня 1891 р. Гаммерсгей одружився із сестрою Петера — Ідою Ільстед. Подружжя вирушає в Париж, де заводить нові знайомства, зокрема із Теодором Дюре.
1893 р. художня академія надає Гаммерсгею стипендію для роботи в Італії. У 1897 р. кілька робіт художника придбав Сергій Дягілєв (полотна нині загублені). Наприкінці 1897 р. працював у Лондоні, навідувався до Джеймса Вістлера, творчість якого Гаммерсгей високо цінував та брав за приклад (проте вони так і не познайомилися, Гаммерсгей не застав Вістлера вдома). Ще 1886 р. Гаммерсгей під враженням від роботи «Аранжування в сірому і чорному. Мати художника», створив схожу роботу.
У 1906 р. галерист Пауль Кассірер організував виставку Гаммерсгея в Гамбурзі. У 1910 р. був призначений Членом Академії мистецтв. У червні 1914 р. померла мати художника, пізніше у нього виявили рак горла. Від цієї хвороби Вільгельм Гаммерсгей помер 13 лютого 1916 р. в міській лікарні Копенгагена.
Роботи Гаммерсгея спокійні, меланхолійні, жіночу фігуру (моделлю виступала здебільшого дружина Іда) зображує зі спини або збоку. Інтер'єр позбавлений деталей, важливу роль відіграє денне розсіяне світло; деколи Гаммерсгей прибирає людські фігури та меблі взагалі, концентруючись на зображенні вікон.
Після тривалого забуття, творчість Гаммерсгея набула популярності з 2000-х років, його роботи експонуються в музеях Європи та США. У 2005 р. було представлено фільм BBC «Майкл Пелін і загадка Гаммерсгея», де творчість художника досліджував британський комік та актор. У 2012 р. на аукціоні Сотбі картину «Іда читає листа» було продано за 2,7 млн доларів, у 2017 р. роботу «Інтер'єр із жінкою за піаніно» — за 6,2 млн доларів.[11]
Цей мовчазний, мовчазний світ! Про тишу на полотнах Вільгельма Хаммерсхьоя
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
