Loading AI tools
село в Україні, в Козівському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ві́кторівка — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Вікторівської сільської ради.
село Вікторівка | |
---|---|
Церква святителя Миколая Чудотворця | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230090091002 |
Основні дані | |
Населення | 567 (на 2014) |
Поштовий індекс | 47681 |
Телефонний код | +380 3547 |
Катойконіми | вікторівчани |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′33″ пн. ш. 25°11′33″ сх. д.H G O |
Відстань до районного центру |
4 км |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Існує легенда про заснування села — на території колишнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними. Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. У подальшому ці забудови розрослися, кругом них поселилися люди, які там працювали і так утворилися села. В даний час там розташовані села Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине.
Розташоване на берегах річки Тудинка (ліва притока Студенної, басейн Стрипи, сточище Дністра), за 4 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Козова. Географічні координати: 49° 26’ пн. ш. 25° 11’ сх. д. Територія — 0,89 кв. км. Дворів — 147.
Перша згадка про село датується 1785 року.
Між 1820 і 1830 рр., належала до громади Козова та до однойменної домінії, циркулу Бережани, Королівства Галичини та Володимирії[1].
У 1900 р. у Вікторівці — 397 осіб, 1939 р. — 1690 осіб.
У 1904 р. велика земельна власність належала Юзефові Мілінському.
Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився уродженець села Петро Марків (нар. 1895). До Другої світової війни Вікторівка була польською колонією. А коли поляків вивезли, у селі поселилися де портовані з Польщі українські родини, які почали заселяти цю територію.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії: Іван Зелінський, Михайло Осташа (нар. 1915), Михайло Сваток (нар. 1924), Михайло Шевчук (1944 р.). Радянська влада репресувала, згодом реабілітувала Михайла Медвідя (нар. 1910), Михайла Петришина (нар. 1909).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
Є парк.
Чисельність населення, осіб | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1939 | 2001 | 2014 | ||||||||||||||||
397 | 1690 | 573 | 567 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,30 | |
російська | 0,52 | |
білоруська | 0,17 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Багато років село належало до Теофіпільської сільської ради, і входило до одного радгоспу (директор І. Козлов). Саме за його керівництва і господарювання село газифікували, заасфальтували дороги.
У 1998 р. у Вікторівці створили сільську раду (голова Петро Гловина).
Діють НВК (ЗОШ 1-го ступеня–дитячий садочок), бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, крамниця, фермерське господарство «Вікторія-92» (від 1992). Село газифіковане. У 2009 р. з ініціативи голови фермерського господарства Петра Пеляка збудували стадіон, посадили сад.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.