Найменування відділення
- з 01.01.1992 Відділення хімії
- з 01.01.1971 Відділення хімії та хімічної технології
- з 01.01.1963 Відділ хімії та хімічної технології
- з 01.01.1958 Відділ хімічних і геологічних наук
- Інститут біоколоїдної хімії імені Ф. Д. Овчаренка НАН України[1] (Створений у 1991 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- біоколоїдна хімія природних та синтетичних дисперсних систем і матеріалів, біоекологія, біосенсорні системи, наномедицина;
- фізична та колоїдна хімія дисперсних матеріалів, нанорозмірні колоїдні системи та наноматеріали, макрокінетика та фрактальні властивості дисперсних систем;
- біотехнології збагачення мінеральної сировини та захисту довкілля;
- колоїдно-хімічне матеріалознавство;
- принципи, методи та технології одержання наноматеріалів і їх практичне використання.
- Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії імені В. П. Кухаря НАН України[2] (Створений у 1987 р.)
- Основні наукові напрями діяльності [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]:
- Синтез потенційно біоактивних сполук і дослідження зв'язку між структурою і активністю.
- Хімічні моделі біологічних процесів, синтез і вивчення біологічних властивостей нових регуляторів для застосування в медицині і сільському господарстві
- Розробка наукових основ синтезу і технологій одержання практично важливих продуктів і матеріалів з вуглеводневої сировини
- Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України[3] (створений у 1929 р.)
- Основні наукові напрями діяльності [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]:
- Нові наукоємні функціональні неорганічні речовини, матеріали, покриття
- Електрохімія розплавлених, рідких та твердих електролітних і електродних систем
- Гетерогенна координаційна хімія
- Екологічний та «економічний» кругообіг металовмісних речовин
- Інститут колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України[4] (Створений у 1968 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- хімія, фізика та біологія води;
- новітні технології водоочищення та водопідготовлення;
- фундаментальні основи колоїдної хімії та нанохімії, поверхневі та електрокінетичні явища, колоїдна хімія біологічних систем, фізико-хімічна механіка;
- аналітична хімія водних систем;
- розроблення сучасних методів оцінювання якості води
- Інститут органічної хімії НАН України[5] (створений у 1939 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- теоретичні й експериментальні дослідження будови, кольоровості та реакційної здатності органічних сполук;
- тонкий органічний синтез;
- асиметричний синтез та каталіз;
- хімія гетероатомних органічних сполук;
- супрамолекулярна хімія макроциклічних сполук;
- наукові основи синтезу сполук із практично корисними властивостями, зокрема фізіологічно активних речовин, ціанінових барвників, органічних каталізаторів і комплексоутворювачів.
- Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л. М. Литвиненка НАН України[6] (створений у 1967 р.)
- Основні наукові напрями діяльності [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]:
- дослідження реакційної здатності органічних сполук, в т.ч. в умовах гомогенного і трансфазного каталізу
- вивчення фізико-хімічних властивостей викопного вугілля та вуглецевих матеріалів з метою створення методів його переробки та раціонального використання
- синтез, структура і властивості гетероциклічних сполук, в тому числі їх біологічно активних різновидів
- Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України[7] (Створений у 1958 р.)
- Основні наукові напрями діяльності [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]:
- хімія, фізикохімія та технологія функціональних полімерів та композитів на їх основі
- теоретичні основи модифікації синтетичних полімерів та композитів на їх основі природними полімерами та продуктами малотоннажної хімії
- наукові засади формування функціональних органо-неорганічних полімерів та композитів на основі природних сполук
- теоретичні основи формування полімерів медичного призначення
- Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України[8] (створений у 1927 р.)
- Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України[9] (створений у 1977 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- вивчення залежності між структурою та властивостями супрамолекулярних сполук, розроблення спрямованого синтезу біологічноактивних речовин- перспективних лікарських препаратів (нейротропних, імунотропних, противірусних, антиагрегаційних тощо)
- розвиток методів синтезу (зокрема каталітичного синтезу) неорганічних координаційних сполук рідкісних й рідкісноземельних елементів, вивчення їх структури і властивостей задля створення нових функціональних матеріалів та нанокомпозитів для оптики й оптоелектроніки.
- Інститут хімії поверхні НАН України[10] (Створений у 1986 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- теорія хімічної будови і реакційної здатності поверхні твердих тіл;
- медико-біологічні та біохімічні проблеми поверхні;
- фізико-хімія поверхневих явищ;
- хімія, фізика і технології наноматеріалів.
- Інститут сорбції і проблем ендоекології НАН України[11] (Створений у 1991 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- теорія селективної сорбції, наукові основи синтезу сорбентів із заданими властивостями;
- розроблення спеціалізованих сорбентів, а також сорбційних методів і технологій для медицини (ендоекологія) та охорони довкілля;
- створення нетрадиційних каталізаторів і каталітичних процесів переважно на основі використання відновлювальної сировини;
- дисперсні матеріали для енергонакопичувальних систем.
- Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Л.М.Литвиненка (Створене у 1986 р.)
- Основні наукові напрями діяльності [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- дослідження радикальної полімеризації в гетерогенних системах, реакційної здатності та будови полімерних міжфазних шарів, створення нових композиційних матеріалів та дослідження їх властивостей.
- дослідження процесів формування наноматеріалів та нових функціональних наносистем;
- дослідження в галузі реакційної здатності, кінетики і механізму хімічних процесів окиснення органічної сировини;
- дослідження біотехнологічних процесів;
- синтез нових екологічно безпечних речовин та їхніх функціональних властивостей;
- розроблення наукових основ комплексного екологічного моніторингу та методології відновлення техногенно зміненого довкілля в районах афтовидобування.
- Міжвідомче відділення електрохімічної енергетики НАН України (Створене у 1996 р.)
- Основні наукові напрями діяльності:
- розробка наукових основ одержання нових іонопровідних електродних і теплоакумулюючих матеріалів.
- синтез та вивчення фізико-хімічних і енергетичних властивостей енергоперетворюючих матеріалів та систем під дією градієнта теплового, електричного і магнітного полів.
- створення нових електрохімічних, термоелектричних, теплових енергоперетворювачів та накопичувачів енергії.
Установи відділення станом на 2021 рік видавали 11 наукових журналів.[12]
Координує роботу відділення його бюро, очолюване академіком-секретарем. Академіками-секретарями відділення були:
- Мацуревич Іполит Купріянович (1939—1946),
- Лашкарьов Вадим Євгенович (1946-1948),
- Кіпріанов Андрій Іванович (1948—1952, 1952-1957),
- Делімарський Юрій Костянтинович (1957-1959),
- Родіонов Сергій Петрович (1959-1961),
- Овчаренко Федір Данилович (1961-1962),
- Яцимирський Костянтин Борисович (1963-1978),
- Кухар Валерій Павлович (1978-1988),
- Походенко Віталій Дмитрович (1988-1998),
- Гончарук Владислав Володимирович (1998-2015)
- Картель Микола Тимофійович (2015-).
Відділення оголошує конкурси на низку іменних премій імені видатних вчених НАН України в галузі хімії: