Вулиця Шопена (Львів)

Вулиця Шопена — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру, яка сполучає вулиці Гребінки з вулицею Богдана Лепкого та має форму літери «Т».

Вулиця Шопена Львів
Будинок (вул. Шопена, 5) Будинок (вул. Шопена, 5)
Район	Галицький
Назва на честь	Фридерика Шопена
Колишні назви
Шопена, Вальцерґассе
польського періоду (польською)	Szopena
радянського періоду (українською)	Шопена
радянського періоду (російською)	Шопена
Загальні відомості
Протяжність	160 м.
Координати початку	49°50′30″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д.
Координати кінця	49°50′32″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д.
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—8, 10[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 7[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Шопена у Вікісховищі

Назва

• Шопена — від 1883 року, на честь Фридерика Шопена, видатного польського композитора та піаніста французького походження.
• Вальцерґассе (Вальсова) — на часі німецької окупації Львова, від листопада 1941 до липня 1944 року.
• Шопена — сучасна назва від липня 1944 року^[4].

Забудова

У архітектурному ансамблі вулиці Шопена переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

Будинки

№ 2 — на початку XX століття за цією адресою розташовувалася судова аукціонна зала^[5]. Нині цієї адреси не існує.

№ 5 — триповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин кухонного посуду Кошлі. Нині — багатоквартирний житловий будинок.

№ 7 — триповерхова наріжна кам'яниця. Оздоблення фасаду кам'яниці у 1911 році виконав Генрик Орлеан^[6]. На рівні третього поверху якої розташовані дві скульптури-погруддя. Справа — погруддя Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва — погруддя Станіслава Монюшка. Ім'ям творця польської національної опери Станіслава Монюшка колись називалася коротенька вуличка, що сполучала сучасні вулиці Шопена та Богдана Лепкого, а нині — другий виїзд з вулиці Шопена, що знаходиться біля цього будинку^[7]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1094-м^[3]. У цій кам'яниці до 1939 року містилася торговельна аґенція «Віндобона» та майстерня з виробництва меблів «Фамета»^[8].

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 квітня 2024.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, с. 90.
5. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — S. 62. (пол.)
6. Ю. О. Бірюльов. Орлеан Генрик // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
7. Віктор Гальчинський. Нетуристичний Львів: будинок Лема, стара Браєрівка, вулиця без будинків та палац-лікарня. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
8. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 90.

Джерела

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 90. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 121, 123. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 314, 315. — ISBN 978-966-03-7863-6.

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Шопена Ф. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.