Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ву́лиця Леванді́вська — вулиця в Залізничному районі Львова на Левандівці. Простягається від вулиці Шевченка до перехрестя вулиць Широкої та Сяйво.
Вулиця Левандівська Львів | |
---|---|
Місцевість | Левандівка |
Район | Залізничний |
Назва на честь | мікрорайону Левандівка |
Колишні назви | |
Янівська бічна, Білогорська (част.), Ідзіковського, Вестрінґ, Ідзіковського, Індустріальна, Новоросійська | |
польського періоду (польською) | Janowska boczna (cz.), Białohorska (cz.), Idzikowskiego |
радянського періоду (українською) | Ідзіковського, Індустріальна, Новоросійська |
радянського періоду (російською) | Идзиковского, Индустриальная, Новороссийская |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1400 м. |
поштові індекси | 79025[1] |
Транспорт | |
Автобуси | № 6-А; № 131 (приміський)[2] |
Маршрутні таксі | № 11, 17[2] |
Зупинки громадського транспорту | «вул. Широка», «вул. Ливарна», «вул. Естонська»[2] |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | притулок для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА, підрозділи регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» |
Навчальні заклади | ДНЗ № 6 «Барвінковий дивосвіт» |
Поштові відділення | ВПЗ № 25 (вул. Повітряна, 12)[1] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Левандівська у Вікісховищі |
У 1930 році частина вулиці від вулиці Шевченка згадується як Янівська бічна. У 1931 році — частина вулиці Білогорської. У 1936 році вулицю подовжено до вулиці Широкої та названо на честь польського військового пілота Людвіка Ідзіковського, який загинув під час перельоту Атлантичного океану. Ця назва була дана в контексті назв інших вулиць Левандівки, пов'язаних з авіацією. Це робилося через те, що вони були утворені на місці старого львівського летовища, закритого у 1929 році.
За часів німецького окупаційного режиму в січні 1943 року вулицю перейменували на Вестрінґ. У липні 1944 року передвоєнну назву Ідзіковського було повернено. 1950 року вулицю назвали Індустріальною, 1975 — Новоросійською, на честь міста Новоросійськ на Кубані. У 1993 році отримала сучасну назву — вулиця Левандівська, на честь місцевості Левандівка, в межах якої розташована.
№ 5 — територія 124-го об'єднаного центру забезпечення тилу Збройних Сил України (в/ч А2678).
№ 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23 — триповерхові житлові будинки барачного типу кінця 1950-х — початку 1960-х років.
№ 14/1 — експлуатаційне вагонне депо Клепарів (ВЧДЕ—4) регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
№ 14а—28 — двоповерхові житлові будинки барачного типу кінця 1950-х років.
№ 16а — одноповерховий житловий будинок барачного типу 1950-х років.
№ 17в — двоповерховий будинок, в якому від 1996 року функціює притулок для дітей служби у справах дітей Львівської ОДА[3].
№ 25 (колишні адреси — вул. Білогорська, 42; вул. Янівська бічна, 45)[4] — чотириповерховий житловий будинок барачного типу кінця 1950-х — початку 1960-х років — колишній гуртожиток виокремленого підрозділу «Локомотивне депо «Львів-Захід» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця». 2013 року його та модульну котельню, що розташована у підвальному приміщенні гуртожитку передані «Львівською залізницею» у власність територіальної громади міста Львова[5].
№ 30 — двоповерховий будинок 1950-х років. Нині в будинку містяться підрозділи регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» — центр професійного розвитку персоналу Регіональної філії і Відокремлений підрозділ «Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд № 3», а також дошкільний навчальний заклад № 6 «Барвінковий дивосвіт».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.