Вулиця Івана Мазепи (Київ)

Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до площі Слави

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Мазепи.

Вулиця Івана Мазепи Київ
Вулиця Івана Мазепи в кінцевий частині (будинок 18/29)
Місцевість	Печерськ
Район	Печерський
Назва на честь	Івана Мазепи
Колишні назви
Велика Микільська, Микільська, Січневого повстання, Ріттер фон Шобертштрасе
Загальні відомості
Протяжність	500 м
Координати початку	50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д.
Координати кінця	50°26′26″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д.
поштові індекси	01010
Транспорт
Найближчі станції метро	«Арсенальна»
Автобуси	А 24, 25, 55
Тролейбуси	Тр 38
Маршрутні таксі	Мт 470
Зупинки громадського транспорту	«Станція метро “Арсенальна”», «Площа Слави»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	посольство Латвії (буд. № 6-б)
Медичні заклади	амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського району (буд. № 2)
Заклади культури	Київський палац дітей та юнацтва (буд. № 13)
Аптеки	«D. S.» (буд. № 2), «Мед-Сервіс» (буд. № 9)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10980
У проєкті OpenStreetMap	r414012
Мапа
Вулиця Івана Мазепи у Вікісховищі

Прилучаються Інженерний та Аскольдів провулки.

На вулиці Івана Мазепи розташована, за даними НДІ геодезії і картографії^[1], найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.

Історія

Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання^[2], на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року^[3]). Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (нім. Ritter von Schobert Str.), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883–1941)^[4].

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.

У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи^[5]. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.

Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року^[6][7].

У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа) було виокремлено під назвою Лаврська вулиця^[8].

Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність

• № 1 — Микільська брама Київської фортеці (1846–1850)^[9];
• № 3 — «Будинок-літак»
• № 6 — садиба Іпсіланті; 1798;
• № 11 — прибутковий будинок Микільського собору;
• № 13 — Київський палац дітей та юнацтва — пам'ятка архітектури (радянський модернізм) та монументального мистецтва;
• № 18/29 — житловий будинок; початок XX століття;

Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.

• 
  Микільська брама Київської фортеці

Установи та заклади

• № 2 — амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського р-ну;
• № 6-б — посольство Латвійської Республіки;
• № 11 — готель «Салют»;
• № 13 — Київський палац дітей та юнацтва;

Примітки

1. Ліна Тимощук. До Києва по-новому! // Острозька Академія. — 2012. — № 5-6 (січень-лютий). — С. 10.
2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
4. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
5. Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
6. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2007. — № 198 (3188). — 20 листопада. — С. 10. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
7. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2008. — № 81 (3297). — 12 травня. — С. 9. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
8. Рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2010. — № 130 (3761). — 10 вересня. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
9. Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846—50. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.

Джерела

• Мазепи Івана вулиця // Веб-енциклопедія Києва. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
• Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 275.
• Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 152.
• Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 203.
• Січневого повстання вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 202. — ISBN 5-88500-070-0.
• Мазепи Івана вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 149. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Мазепи Івана вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• Вулиця Січневого Повстання // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Январского восстания улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 670–671. (рос.)

Посилання

• У Києві з'вилася вулиця Івана Мазепи
• Рекордсмены Киева [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)