Вуглецева сталь
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вуглеце́ва сталь (англ. carbon steel) або нелего́вана сталь (англ. unalloyed steel)[1] — сталь, що містить вуглець (до 2 %) поряд з іншими домішками. На відміну від чистих залізовуглецевих сплавів в ній, крім заліза і вуглецю, є постійні домішки (марганець, кремній, сірка, фосфор, кисень, азот, водень) і домішки випадкові (хром, мідь, нікель тощо).
Вуглецеві сталі бувають низько- (до 0,3 % С), середньо- (0,3—0,5 % С) і високовуглецеві (понад 0,5 % С); доевтектоїдні (0,02—0,8 % С) з феритоперлітною структурою, евтектоїдні (0,8 % С) з перлітною структурою і заевтектоїдні (0,8—2 % С), структура яких складається з перліту і вторинного цементиту.
Вуглецеві сталі за призначенням поділяються на: конструкційні сталі, інструментальні сталі і сталі спеціального призначення (наприклад, для виготовлення котлів, конструкцій мостів). Механічні властивості вуглецевих сталей залежать в основному від вмісту вуглецю. З підвищенням його вмісту збільшуються твердість і міцність, зменшуються пластичність і ударна в'язкість. Вуглецеві сталі застосовують у машинобудуванні, будівництві тощо.