Війна на сході України
російсько-український збройний конфлікт, що триває з 2014 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Вторгнення російських військ на схід України?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Війна на сході України, або війна на Донбасі — етап російсько-української війни, розпочатий російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію української частини Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державних суверенітетів» ДНР і ЛНР. Конфлікт мав характер міжнародного[28]. За географічним масштабом був локальним і охоплював частини Донецької і Луганської областей України.
Війна на сході України | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
частина російсько-української війни | |||||||
Мапа конфлікту станом на 22 лютого 2022: | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Україна | Росія | ||||||
Командувачі | |||||||
Головнокомандувач: Володимир Зеленський Міністр оборони: Начальник ГШ: Секретар РНБО: Міністр МВС: Командувач НГУ: Голова СБУ: Голова ДПСУ: Інші: |
Головнокомандувач: Міністр оборони: Начальник ГШ: Командувачі окупаційними корпусами: Командувач проросійських сил: Керівництво ДНР: Керівництво ЛНР: Інші: | ||||||
Військові формування | |||||||
Збройні сили
СБУ
|
Збройні сили РФ
ГРУ РФ Проросійські бойовики (до 2015)
| ||||||
Військові сили | |||||||
~60000 осіб (2014 р.). [⇨] | ~33500 бойовиків[17] | ||||||
Втрати | |||||||
Офіційні дані (січень 2022): 3604 загиблих 1470 поранених Дані ООН (2021): ~4200 загиблих Дані Книги пам'яті (1 грудня 2021): 4490 загиблих |
Сумарні втрати: Дані ООН (2021): [⇨] ~5800 знищено дані США (2024): Незалежні дані (2017): Лише кадрові війська РФ: | ||||||
Цивільні жертви (грудень 2021): 3 903+ загиблих[23] серед них іноземне цивільне населення: 300 загиблих[24][25][26][27] |
Попри численні факти участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни, офіційно Росія не визнавала факту свого вторгнення в Україну, тому з українського боку до 24 лютого 2022 року війна розглядалася як неоголошена.[29] Деякі українські політики називали війну на сході України «гібридною війною» Росії проти України.[30][31][32] Юридично на сході України до 24 лютого 2022 року тривали антитерористична операція[33] (2014—2018) та операція Об'єднаних Сил. Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.[34]
Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст — Слов'янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці,[35] невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль Горлівку й інші міста Донеччини та Луганщини. 13 квітня 2014 року, у відповідь на вторгнення диверсійних загонів, в.о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції. Перекинуті у район Слов'янська та Краматорська спецпідрозділи СБУ і Збройних сил України прийняли перший бій зранку 13 квітня у Семенівці, передмісті Слов'янська, потрапивши у засідку проросійських бойовиків, у якій загинув капітан СБУ «Альфа».
Після серії невдалих великих боїв на початку травня 2014 року під Слов'янськом, де українські сили втратили 2 бойові гелікоптери Мі-24 від вогню російських ПЗРК, а також кількох засідок, керівництво АТО ухвалило рішення поступово оточувати Слов'янськ, відрізаючи гарнізон проросійських бойовиків від постачання зброї з Росії. 11 травня 2014 року проросійські сили провели референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на які винесли питання про підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР. За підрахунками організаторів референдумів, питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних свідків, референдуми мали всі ознаки фіктивності.
1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі. 12 червня почалося постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у війні на Донбасі — 13 червня російські бойовики обстріляли український блокпост під Добропіллям.
20 червня 2014 року новообраний Президент України Петро Порошенко оголосив про початок десятиденного одностороннього припинення вогню, пообіцявши амністію і звільнення від кримінального переслідування всім, хто складе зброю, створення спільних підрозділів МВС для забезпечення громадського порядку, децентралізацію, узгодження голів обласних адміністрацій із представниками Донбасу, дострокові місцеві та парламентські вибори. Проросійські бойовики на запропоновані умови не пристали і припинення вогню не підтримали.
Після закінчення 10 днів одностороннього припинення вогню українські сили завершили оточення Слов'янська, змусивши угруповання російських бойовиків 5 липня відступити до Донецька. Штаб АТО почав масштабну операцію зі встановлення контролю над російсько-українським кордоном, створюючи силами кількох бригад 15-кілометрову зону вздовж кордону, контрольовану Збройними силами України і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з деблокування ЛАП й оточення Луганська.
11 липня 2014 року на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами російські регулярні війська почали брати участь у війні, завдавши зі своєї території нищівного ракетного удару українським формуванням під Зеленопіллям — селом за кілька кілометрів від російсько-українського кордону. Відтоді вся лінія українських формувань біля кордону — від Луганської області до узбережжя Азовського моря — впродовж липня-серпня 2014 року перебувала під систематичними артилерійськими обстрілами з території РФ, на які українські формування не відповідали. Обстріли спричинили перерізання ліній постачання українського угрупування, що перебувало в районі Ізвариного, через що значні українські сили перебували в оточенні впродовж тижнів. Операцію з їхнього деблокування провели 6—7 серпня, після чого виснажені підрозділи вивели із зони бойових дій, таким чином остаточно втративши контроль над 140 км державного кордону.
Станом на серпень 2017 року відбувалися постійні локальні бої, які дещо стихли перед початком навчального року.[36] Мало не щодня в ЗМІ (українських і закордонних) були повідомлення про обстріли, поранених і вбитих. Так, станом на 30 серпня 2017 року за день був 21 обстріл зі сторони ОРДЛО[37].
У 2022 році, після визнання Росією незалежності так званих «народних республік», Росія повноцінно вторглася в Україну, що стало початком нового етапу російсько-української війни.[38]