Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Во́їни-інтернаціоналі́сти — радянський пропагандистський термін на позначення військових контингентів соціалістичних країн (у першу чергу СРСР, країн Варшавського договору та Куби), а також співробітників органів внутрішніх справ та держбезпеки, що брали участь, добровільно або в порядку службової необхідності, в збройних конфліктах на території іноземних держав на стороні режимів, лояльних до СРСР, які розглядалися як «прогресивні», «антиімперіалістичні», «антифеодальні», «комуністичні/соціалістичні», «народно-визвольні», тощо.
У наш час, оскільки термін «воїн-інтернаціоналіст» мав штучний, пропагандистський характер, він практично вийшов із ужитку — його замінив термін «воїн-афганець» (разом з тим, воїнами-інтернаціоналістами називали й тих, хто розміновував Алжир).
15 лютого (день офіційного закінчення виводу радянських військ із Афганістану) є офіційним Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав (воїнів-інтернаціоналістів) в Україні[1]. Відзначається також у Росії та ряді країн колишнього СРСР.
Безпосередня участь Збройних Сил СРСР та Збройних Сил його країн-сателітів у конфліктах на території інших держав подавалася радянською пропагандою як виконання інтернаціонального обов'язку, надання братської допомоги народам, що борються за національне визволення від імперіалістичних посягань. Водночас, фактична участь радянських військовослужбовців, інструкторів, представників органів держбезпеки, політичних працівників у бойових діях на теренах інших держав радянським керівництвом не визнавалася. Під час бойових дій в Іспанії, Китаї, В'єтнамі радянські військові спеціалісти діяли під вигаданими іменами (наприклад, радянський льотчик-винищувач, згодом — Маршал Радянського Союзу,— Р. Я. Малиновський під час війни в Іспанії був відомий як «Капіта́н Маліно́»; широко відома також байка про «Льотчика Лі́ Сі́ Ци́на», що з'явилася у період В'єтнамської війни, як жарт відносно того, представники якої країни насправді знищують літаки ВПС США). Зазвичай, СРСР визнавав свою участь у військових діях на теренах інших країн винятково як сторона, що надає гуманітарну допомогу одній зі сторін конфлікту.
Першим збройним конфліктом, участь у якому радянських Збройних Сил була визнана керівництвом СРСР, стала Війна в Афганістані 1979—1989 рр. З того часу термін «воїн-інтернаціоналіст» закріпився переважно за учасниками цієї війни.
У сучасній Україні замість терміну «воїн-інтернаціоналіст» законодавчо закріплено поняття учасника бойових дій на території інших держав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій на території інших держав — особи, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів):
Крім того, учасниками бойових дій на території інших країн визнаються:
Російське законодавство включає поняття «воїни-інтернаціоналісти» в категорію ветеранів бойових дій[3].
До таких, зокрема, відносяться:
Стале радянське ідеологічне кліше, яке, в дусі ідеї експорту пролетарської революції, прикривало експансіоністські прагнення СРСР. Оскільки в Україні це словосполучення остаточно утвердилося за ветеранами війни в Афганістані (1979—1989 рр.), пропонуємо змінити назву „Воїнів-інтернаціоналістів“ на „Воїнів-афганців“. У сучасній назві — Воїнів-інтернаціоналістів — міститься прихована небезпека: сьогодні-завтра пропаганда РФ називатиме воїнами-інтернаціоналістами своїх „добровольців“ й „відпускників“ на Донбасі.[4] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.