Воронцов-Дашков Іларіон Іванович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Граф Іларіон Іванович Воронцов-Дашков (27 травня (8 червня) 1837, Санкт-Петербург[2] — 15 (28) січня 1916, Алупка[3]) — російський державний і військовий діяч з роду Воронцових-Дашкових: міністр імператорського двору і наділів (1881—1897), голова Червоного Хреста (1904—1905), намісник на Кавказі (1905—1916). Був особистим другом російського імператора Олександра III, після вбивства його батька організував Священну дружину (1881)[4].
Коротка інформація Воронцов-Дашков Іларіон Іванович, Народження ...
Воронцов-Дашков Іларіон Іванович | |
---|---|
Народження | 27 травня (8 червня) 1837(1837-06-08) Санкт-Петербург |
Смерть | 15 (28) січня 1916(1916-01-28) (78 років) Алупка |
Поховання | Моршанський районd |
Країна | Російська імперія |
Рід військ | кавалерія |
Роки служби | 1856—1916 |
Звання | генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант |
Командування | His Majesty's Hussar Life Guards Regimentd |
Війни / битви | Кавказька війна Туркестанські походи Російсько-турецька війна (1877—1878) Придушення Революції 1905—1907 років на Кавказі Перша світова війна |
Діти | Alexandra Shuvalovad, Illarion Vorontsov-Dashkovd[1], Sofiya Demidovad[1], Ivan Vorontsov-Dashkovd[1], Шереметєва Ірина Іларіонівна[1] і Maria Illarionovna Musina-Pushkina (nee Vorontsova-Dashkova)d |
Нагороди | |
Воронцов-Дашков Іларіон Іванович у Вікісховищі |
Закрити
Один з найбільших землевласників на півдні України й у Росії, власник великого числа промислових підприємств, а також Шуваловського парку в Парголово і Воронцовського палацу в Алупці.