Ворожка
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Воро́жка, ворожби́тка, ворожи́ли (чоловік — ворожби́т, ворожи́ль, во́рож, ворожби́тко, також — віду́н) — та/той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами, предметами або ворожачи на картах.
Здавна людей, що знаються на ворожінні, називали ще кудесниками, потворниками, обавниками, наузниками, зілійниками, а пізніше — знахарями та чарівниками.
«Моя мати ворожбитка мені ворожила: — Не йди, доню, за нелюба, бо будеш тужила». |
У Івана Котляревського в «Енеїді»:
«Всі ворожбити, чародії... Кипіли в пеклі всі в смолі». |
У Тараса Шевченка в баладі «Тополя»:
«Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити?». |
У Матвія Номиса в антології «Українські приказки, прислів'я і таке інше»:
«У ворожки хліба трошки». |
У Михайла Стельмаха в романі «Хліб і сіль»:
«Зілля лежало на столі поруч з хлібом, немов нагадуючи, що воно і є хлібом ворожбитки[1]». |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.