Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вознесе́нський узві́з — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Глибочицької вулиці, сполучаючи Кудрявець з Подолом.
Вознесенський узвіз Київ | |
---|---|
Місцевість | Кудрявець |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Вознесенської церкви (зруйнована) |
Колишні назви | |
Вознесенський узвіз, Іларіонівський узвіз, вулиця ім. Смирнова, узвіз Смирнова-Ласточкіна, вулиця Смирнова-Ласточкіна | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 865 м |
Координати початку | 50°27′20″ пн. ш. 30°30′17″ сх. д. |
Координати кінця | 50°27′45″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. |
поштові індекси | 04053 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Золоті ворота» «Лук'янівська» «Контрактова площа» |
Автобуси | А 119 (по Глибочицькій вулиці) |
Трамваї | Т 14, 18 (по Глибочицькій вулиці) |
Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців) |
Маршрутні таксі | Мт 181, 439 (по вулиці Січових Стрільців)
Мт 417, 432 (по Глибочицькій вулиці) Приміський 302, 820 (по Глибочицькій вулиці) |
Зупинки громадського транспорту | «Вознесенський узвіз» (А 119; Т 14, 18; Мт 302, 417, 432, 820); «Львівська площа» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439) |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | церква св. Василія (УГКЦ) |
Навчальні заклади | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Медичні заклади | Лікарня для вчених НАН України |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11561 |
У проєкті OpenStreetMap | r2177521 |
Мапа | |
Вознесенський узвіз у Вікісховищі |
Прилучаються провулки Несторівський та Киянівський, вулиці Вознесенський Яр і Кудрявська.
Вулиця виникла на давньому шляху від Подолу до Старого Києва. З XVIII століття відома під назвою Вознесенський узвіз — від Вознесенської церкви, розташованої на ньому у 1718–1879 роках; від неї ж набули назви і прилеглі до Вознесенського узвозу — Вознесенський провулок (тепер Киянівський провулок) і вулиця Вознесенський Яр.
У 1863 році офіційно перейменована на Іларіонівський узвіз, за ім'ям померлого київського генерал-губернатора Іларіона Іларіоновича Васильчикова (за його розпорядженням вулицю було впорядковано і вимощено бруківкою). Проте частина «парного» боку вулиці між Львівською вулицею (тепер вулиця Січових Стрільців) і будівлею Київської духовної академії (тепер тут розміщується Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) і надалі зберігала назву Вознесенський узвіз.
Наприкінці 1920-х років узвіз було названо на честь професійного революціонера Івана Смирнова-Ласточкіна — з 1928 року (спочатку названа як вулиця ім. Смірнова[1]), а 1931 році перейменована на узвіз Смирнова. Під час нацистської окупації міста в 1941–1943 роках вулиця знову мала назву Вознесенський узвіз. З 1944 року — узвіз Смірнова-Ласточкіна[2], але назва «узвіз» у практиці не узвичаїлася. Назва вулиця Смирнова-Ласточкіна офіційно вживалася з 1950-х років[3][4][5].
У 2008 Комісія з перейменування вулиць, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дощок Київської державної адміністрації рекомендувала Київраді перейменувати вулицю Смирнова-Ласточкіна на Вознесенський узвіз[6], однак офіційне перейменування не відбулося[7].
Територія вулиці входить до заповідної зони. За часів Київської Русі тут знаходилося торгово-ремісниче передмістя — Копирів кінець. Пам'яткою про ті часи є фундамент церкви XII століття, який розкопано на території Академії мистецтв України.
За міським розкладом належала до 4-го розряду, 1914 року частково переведена до 2-го розряду. Чітко поділяється на дві частини: порівняно рівну вулицю від нинішньої вулиці Січових Стрільців до Академії мистецтв України та стрімкий узвіз із тісними садибами й невисокою забудовою.
На вулиці залишилося кілька будівель XIX століття. Будинок № 13 зведений у 1893 році у стилі історизм, будинок № 18 — у 1895 році. Будинок № 26 зведено наприкінці XIX — початку XX століття у цегляному стилі з елементами ренесансу.
Пам'яткою історії та архітектури є будівля колишньої Духовної семінарії, де зараз розташовується Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Її збудували в цегляному стилі в 1899–1901 роках архітектори Євгеній Морозов[ru] та Євген Єрмаков. У 1918–1919 роках тут розміщувалися казарми корпусу Українських січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем і Андрієм Мельником.
У будинку № 13 жили український історик, професор Віктор Романовський та архітектор Іполит Моргілевський (у 1925–1942 роках). У будинку № 18 у 1914–1930 роках мешкав український художник Олександр Богомазов, у будинку № 27 — графік Лесь Лозовський.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.