Владиславівка (Феодосійський район)
село в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Владисла́вівка (до 1854 року — Ой-Кую́, крим. Oy Quyu) — село в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим.
| село Владиславівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Феодосійський район | ||||
| Рада | Владиславівська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA01180070010098796 | ||||
| Облікова картка | Владиславівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 3 461 | ||||
| Поштовий індекс | 97320 | ||||
| Телефонний код | +380 6555 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°9′51″ пн. ш. 35°22′42″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
34 м | ||||
| Найближча залізнична станція | Владиславівка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 97320, с. Владиславівка, вул. 30 Років Перемоги, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Владиславівка | |||||
 Владиславівка | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Назва
Кримськотатарська назва скоріш за все походить від крим. oy — низина, западина, котловина, також думка; quyu — колодязь, шахта, яма.
Російська назва — на честь інженера Владиславовського, що керував будівництвом станції, спочатку цю назву отримала станція, а пізніше і село.
Опис
Розташоване на сході району. Висота над рівнем моря 34 м.[1]
Відстань від райцентру до населеного пункта становить 15 кілометрів по прямій.[2]
Постійне населення села 3461 осіб (2001).
Центр сільської ради, вузлова залізнична станція Владиславка.
Площа 519 га, кількість дворів 1075.
День села 19 жовтня.
На території села розташовані: школа, в якій 28 педагогів навчають 434 учні, дитячий садок на 100 місць, Будинок культури (завідувачкою понад 30 років працювала заслужений працівник культури України Л. І. Шевченка); бібліотека із фондом понад 14 тис.
Історія
Село відоме з часів Кримського ханату, вперше згадується в «Камеральному описі Криму» 1784 року. У 1854 році, після еміграції кримських татар через політику російської адміністрації, заселене російськими селянами з Курської губернії й перейменоване на Владиславівку.
Перші колоністи були з селян-утікачів і засланців. Особливо інтенсивно вони почали приїжджати після скасування 1861 р. кріпосного права у росії з Курської і Воронезької губерній. Займалися землеробством, жили у викопаних землянках, поступово обживалися, почали будувати житла з колибу (самана). Завдяки родючій землі отримували добрі врожаї. Сіяли переважно пшеницю і ячмінь, менше овес. Здавна гостро стояло питання забезпечення села водою. На сході мешканців вирішили будувати ставок. Для цього необхідно було перекрити глибокий яр. Бутовий камінь брали в море біля селища Коран-Елі (нині с. Берегове). Було збудовано веслування, яке затримувало воду. У ставці, що наповнювався прісною водою від дощів та танення снігу, розводили рибу.
Після Кримської війни 1854—1856 р.р. царський уряд вишішив будувати залізницю в Криму. Спочатку вона була побудована до Севастополя, а потім простягли гілку Джанкой-Керч. У селі почали будувати станцію, керував будівництвом залізниці та станції інженер Владиславівський. За його проєктом збудовано й будівлю вокзалу, це була найкрасивіша будівля у селі.
Наприкінці ХІХ ст. з ініціативи великого художника-мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського збудована залізниця до Феодосії, і Владиславівка стала вузловою станцією. Спочатку село ділилося на три частини: центральне село, ліворуч від ставка Амур, на протилежному боці залізничної станції Новомихайлівка (Балабаївка), де оселилися заможніші селяни. Залізницю та станцію обслуговували місцеві жителі. Для паровозів обов'язково потрібна прісна вода, і вона була знайдена біля с. Аппак-Джанкой (зараз Василькове). Був побудований водогін довжиною 7 км від свердловини до станції.
Наприкінці ХІХ ст. Владиславівка стала волосним центром, що входив у Феодосійський повіт, у волості було 66 селищ та хуторів — кримськотатарські, грецькі, болгарські. За національністю жителі села тоді були росіяни. Станція Владиславівка мала свою амбулаторію, в якій працювали лікар, фельдшер та фельдшер-акушер. У 1879 р. було відкрито школу, яка розмішалася у найманному приміщенні в одній кімнаті. Гроші на будівництво православної церкви і поруч школи відпускало земство. Церква була волосною, там був гарний хор співаків.
У 1903 р. в окремому найманому приміщенні було відкрито бібліотеку, яка налічувала 1368 книг, яку відвідували 200 читачів. Сільський урядник стежив за порядком не тільки у Владиславівці, а й у всій волості.[3]
Примітки
.svg){kind=small}
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
