Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Весна священна» (фр. Le Sacre du printemps, рос. Весна священная) — балет Ігоря Стравінського, написаний на замовлення Сергія Дягілева для його Російського балету у 1912–1913 роках.
Весна священна | |
---|---|
Композитор | Ігор Стравінський[1] |
Автор лібрето | Ігор Стравінський і Реріх Микола Костянтинович |
Рік створення | 1913 |
Перша постановка | 29 травня 1913[1] |
Інформація у Вікіданих |
Задум втілити язичницький обряд прийшов до Стравінського у 1910 році у період, коли композитор працював над балетом «Жар-птиця». Своїм задумом Стравінський поділився з Миколою Реріхом, спеціалістом зі слов'янської давнини. Дягілев оцінив ідею і запропонував Стравінському та Реріху працювати над балетом сумісно. Значну частину балету Стравінський писав у своєму маєтку в Устилузі, що на Волині.
Прем'єра балету відбулася 29 травня 1913 року в Театрі Єлисейських полів у Парижі. Автором декорацій і костюмів виступив Микола Реріх, хореографом — Вацлав Ніжинський, диригував П'єр Монте. Твір викликав грандіозний скандал. За спогадами балерини Ромоли Пульської, майбутньої дружини Ніжинського
Хвилювання і крики доходили до пароксизму. Люди свистіли, паплюжили артистів і композитора, кричали, сміялися. <...> Я була приголомшена цим пекельним шумом і, як тільки змогла, швидко сховалася за лаштунками. Там усе йшло так само погано, як у залі. Танцівники тремтіли, стримували сльози. <...> Довга місячна робота твору, нескінченні репетиції - і, нарешті, цей розгардіяш[2] |
Проте сам Дягілев сприйняв прем'єру оптимістично:
От це дійсна перемога! Хай собі свистять і біснуються! Внутрішньо вони вже відчувають цінність, а свистить лише умовна маска. Побачите наслідки[3] |
Микола Реріх у своїй біографії так оцінив реакцію публіки:
Я пам'ятаю, як під час першого виконання публіка свистіла й кричала так, що нічого не можна було почути. Хто знає, можливо, у той самий момент люди перебували в стані внутрішньої екзальтації й виражали свої почуття, як найпримітивніші з племен. Але я повинен сказати, що цей дикий примітивізм не мав нічого спільного з витонченим примітивізмом наших предків, для яких ритм, священний символ і витонченість жесту були великими й святими поняттями[4] |
Частина I. Поцілунок землі (L'Adoration de la Terre)
Частина II. Велика жертва (Le Sacrifice)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.