Вербівці (Тернопільський район)

Вербі́вці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 29 липня 2015 у складі Теребовлянської міської громади.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вербівці.

село Вербівці
Церква Святого Миколая Церква Святого Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040470030021426
Основні дані
Засноване	1557 року
Населення	744 особи
Площа	4,564 км²
Густота населення	195.44 осіб/км²
Поштовий індекс	48155
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°09′37″ пн. ш. 25°37′49″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	350 м
Водойми	р. Звиняч
Відстань до обласного центру	57 км
Відстань до районного центру	57 км
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Вербівці
Вербівці
Мапа
Вербівці у Вікісховищі

Церква Святого Миколая

Колишній костел Святого Станіслава

Статуя Божої Матері

Розташоване на берегах річки Звиняч, лівої притоки Перейми , за 32 км від центру громади і 23 км від найближчої залізничної станції Деренівка.

Населення — 744 особи (2015).

Преісторія

Поблизу Вербівців виявлено археологічні пам'ятки неоліту, трипільської культури та культури кулястих амфор.

Історія

Згадка про село Вербів Теребовлянського повіту є з 15 лютого 1467 року^[1]. В цьому документі згадано також сусіднє село Скомроше (Skomrosch), причому обидва над р. Серетом. Під цією ж назвою (Wyerzbow) село із приналежністю до Теребовлянського повіту значиться в податковому документі за 1564 р.^[2] поряд із селами Звиняч (Zwynnyacz) і Буданів (Bodzanow, Budzanow). Пізніше назва села Вербів (Wyrzbow) змінена на Вербівці (Wirbuce), так воно вказане на карті Г.-Л. де Боплана (40-рр. 17 ст.)^[3], очевидно для уникнення плутанини із іншим Вербовим, що південніше Підгайців, вже в Галицькому повіті.

Внаслідок поділу Польщі 1772 року відійшло до Австрійської імперії.

На початку XIX століття в селі було організовано двокласову школу, а пізніше й чотирьохкласову. Особливо багато зробив для піднесення культурного рівня села о. Саврій Петро. Згодом багато його посдідовників загинули у лавах УСС та ОУН-УПА.

Хор села Вербівці початку ХХ століття

Протягом 1937—1938 рр. селяни Вербівець серйозно активізувалися, особливо молодь.

У 1939—1991 рр. у складі Радянського Союзу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.^[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.^[5]

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610821, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 513 виборців, явка 56,34%, найбільше голосів віддано за Радикальну партію Олега Ляшка — 22,89%, за «Слугу народу» — 18,31%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,08%.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 24,64%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 22,50%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,86%^[7].

Мікротопоніми

• поле Могилки^[8].

Поширені прізвища

Підперигора, Адамів, Бербець, Кіналь, Корнага, Пітура, Сень, Сніжок^[8].

Пам'ятки

Є церква Перенесення Мощей святителя Миколая Чудотворця (1872; кам'яна), пам'ятник на честь скасування панщини, на якому зберігся напис «Ісусе Христе Сину Божий помилуй нас» (1848; відновлена 1995), пам'ятна таблиця з прізвищами односельців — січових стрільців і вояків УГА, які загинули за волю України 1914—1920 (1936; в приміщенні церкви).

Насипані могили:

• УСС (1942; відновлена),
• Борцям за волю України (1990).

На розвилці доріг Теребовля-Білобожниця на братській могилі встановлено пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988: пам'ятник — постать воїна на постаменті)^[9], «фігуру» Матері Божої (1990).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Відомі люди

Народилися

• Я. Головчук — заслужений артист України, співак,
• Новак Ярослав — український художник,
• М. Носатий — хоровий диригент.

Працювали

• Іван Сміян (нар. 1929) — український вчений у галузі медицини, педіатр; працював у місцевому ФАПі.

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek Fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego.T.12. Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego. 1 січня 1887. (запис 3615, стор. 354)
2. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa. (c. 99)
3. MAPSTER - Szczegóły. igrek.amzp.pl. Процитовано 30 березня 2016.
4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
7. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
8. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
9. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Джерела

• Портал «Тернопільщина»

• Василик О., Головата К., Івахів Г. Вербівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 237—239. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Уніят В. Вербівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 245. — ISBN 966-528-197-6.
• Wierzbowiec 1.) al. Wierzbowce, wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 404. (пол.)
• Wierzbowiec, wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 687. (пол.)