Васильків (Звенигородський район)

село Васильків
	Церква св. Миколи в селі Васильків (1792)Церква св. Миколи в селі Васильків (1792)
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Громада	Шполянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020330030048216
Облікова картка	Васильків.
Основні дані
Засноване	XIV століття
Населення	2356 осіб
Поштовий індекс	20624
Телефонний код	+380 4741
Географічні дані
Географічні координати	48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	158 м
Водойми	р. Шполка, Князька
Відстань до; обласного центру	85 км
Відстань до; районного центру	41 км
Найближча залізнична станція	Васильків
Місцева влада
Адреса ради	20624, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Васильків, вул. Центральна, 176
Сільський голова	Дубина Іван Михайлович
Карта
	Васильків
	Васильків
Мапа

Василькі́в — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 2356 осіб. До 2020 року — адміністративний центр Васильківської сільської ради.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Васильків (значення).

Коротка інформація село Васильків, Основні дані ...

Закрити

Географія

Село Васильків розташоване за 85 км від обласного центру та 41 км від районного центру, на березі річки Князька, яка впадає у Шполку.

Через село пролягає залізнична лінія Цвіткове — Христинівка, поділячи його на дві нерівних частини, на якій знаходиться пасажирський зупинний пункт Васильків, де зупиняються приміські поїзди сполученням Черкаси — Христинівка / Умань.

Історія

Село засноване у XIV столітті. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шполянської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2400 осіб, налічувалось 404 домогосподарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, лавка та 13 вітряних млинів^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3489 осіб (1694 чоловічої статі та 1795 — жіночої), з яких 3453 — православної віри^[3].

6 лютого 1944 року поблизу Василькова відбувся бій підрозділів 230-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії з німецькими танками. Зі складу 2-го стрілецького батальйону, в ході бою, відзначилися бійці 4-ї та 6-ї стрілецьких рот, 2-ї протитанкової роти.

24 лютого 1944 року неподалік села в урочищі Гнилець відбувся ще один бій з німецько-фашистськими окупантами, які здійснювали наступ з боку села Капустине. О 07:00 було проведено розвідку боєм, о 10:00, збільшивши кількість піхоти зі 100 до 250 чоловік, за підтримки двох танків, ворог розпочав атаку. Активна частина бою тривала до 15:00, після чого просування нацистів було зупинене. Наступного дня бій продовжився. 25 лютого 1944 року противник силою 100-150 піхотинців, за підтримки бронетехніки, неодноразово переходив в атаки. До кінця доби радянським воїнам вдалося підбити 4 танки і самохідну гармату, ще 2 самохідки було спалено, а 130 гітлерівців — знищено. Цього разу оборону Василькова вела 84-а стрілецька дивізія 53-ї армії. Воїнами лише одного 2-го батальйону 41-го стрілецького полку цієї дивізії було відбито 12 ворожих атак. В якості помічника командира 41-го стрілецького полку з постачання, участь у цих подіях брав уродженець села Сигнаївка Олександр Ісидорович Коваленко. Завдяки місцевим жителям йому вдалося повною мірою забезпечити свою частину продовольством.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», Васильківська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району^[4].

Поселення трипільської культури

Докладніше: Василькове поселення трипільської культури

Біля села знайдено поселення трипільської культури площею понад 50 га (перша половина IV століття до н. е.). Поруч з ним — поселення ранньої залізної доби (VII—V століть до н. е.). Знахідки з трипільського поселення (посуд із розписом) зберігаються у Національному музеї історії України.