Ванланг

Ванланг (в'єтн. Văn Lang, тьи-ном 文郎) — перша держава в'єтів на території сучасного В'єтнаму, легендарна дата заснування якої відноситься до 2524 році до н. е. (за іншими джерелами, це було у VII ст. до н. е.^[1]), яка проіснувала до 258 року до н. е.^[2] Правила країною династія Хонг-банг. Жителів Ванланга називали лакв'єтами.

Історія В'єтнаму

Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е. Стародавні В'єтські племена, древні В'єтські царства від 1 тис. років до н. е. Аув'єти, лакв'єти, династія Хонг-банг, Королівство Ванланг до 257 до н. е. Держава Аулак 257–207 до н. е. Династія Чьєу, держава Намв'єт 207–111 до н. е. Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е. Повстання сестер Чинг 40–43 Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544 Династія ранніх Лі 544–602 Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905 Династія Кхук 905–938 Династія Нго 939–967 Епоха дванадцяти шикуанів 966–968 Династія Дінь 968–980 Династія ранніх Ле 980–1009 Династія пізніх Лі 1009–1225 Династія Чан 1225–1400 • Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288 Династія Хо 1400–1407 Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427 • династія пізніх Чан 1407–1413 Династія Ле 1428–1527 Династія Мак 1527–1592 Відроджена династія Ле 1533–1788 • князі Чинь 1545–1787 • князі Нгуен 1558–1777 Династія Тейшон 1778–1802 Династія Нгуєн 1802–1945 • французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954 • В'єтнамська імперія 1945 Серпнева революція, зречення Бао Дая 1945 • Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946 Перша Індокитайська війна 1946–1954 • Держава В'єтнам 1949–1955 Поділ В'єтнаму 1954 • Північний В'єтнам 1954–1976 • Південний В'єтнам 1954–1976 Друга Індокитайська війна 1957–1975 • Війна у В'єтнамі 1957–1975 Третя Індокитайська війна 1975–1988 Об'єднання В'єтнаму 1976 • Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976 • «Оновлення» В'єтнаму[en] з 1986 Пов'язані поняття Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв. Ліньї, Чампа 192–1832 Список правителів В'єтнаму Доісторичні правителі В'єтнаму п о р

Історія

Про Ванланг відомо дуже мало: правителі-хунгвионги і сама держава були згадані в ціньських і танських джерелах^[3].

Засновником Ванлангу був король Хунг Лан, який оголосив себе третім хунгвионгом. Трон передавався у спадок. Хунгвионги були одночасно військовими головнокомандувачами та духовними вождями.

Суспільство Ванлангу було рабовласницьким, деякі дослідники, зокрема, Нгуен Минь Туан (в'єт. Nguyễn Minh Tuấn)^[4] і Ха Ван Тан (в'єт. Hà Văn Tấn)^[5] вважають, що Ванланг був «селом-державою» з більш чи менш вираженим поділом на дрібні поселення.

В'єтська держава Ванланг (Van Lang)
і китайсько-в'єтська держава В'єт (Yue)
близько 400 р. до н. е.

Ванланг завершив існування близько 258 року до н. е., коли його завоювало плем'я аув'єтів. Аув'єтський король Тхук Фан розбив останнього хунгвионга й об'єднав землі, назвавши країну Аулак, народ аулакцями, а себе — Ан Зионг-вионгом^[6].

Географія

Згідно з книгою Повне зібрання історичних записок Дайв'єта^[ru], столицею Ванлангу було місто Фонгтяу (в'єт. Phong Châu), розташоване на території сучасної провінції Футхо.

Зі сходу кордоном слугувало Південнокитайське море; з заходу — місцевість Батхук (в'єт. Ba Thục), що належить тепер Сичуаню; з півночі — озеро Дунтінху, а з півдня — озеро Тон (в'єт. Tôn), яке відокремлювало Ванланг від Чампи. Згідно з книгою Чан Чонг Кіма «Коротка історія В'єтнаму^[en]», країна була поділена на 15 бо (районів, в'єт. Bộ), описаних у таблиці^[7]:

Назва	Сучасне розташування
Фонгтяу (Phong Châu)	провінція Футхо
Тяуд'єн (Châu Diên)	стара провінція Шонтей[vi]
Фуклок (Phúc Lộc)	стара провінція Шонтей
Танхинг (Tân Hưng)	стара провінція Хингхоа[vi], територія провінцій Футхо і Туєнкуанг
Вудінь (Vũ Định)	Каобанг і Тхайнгуєн
Вунінь (Vũ Ninh)	Бакнінь
Лукхай (Lục Hải)	Лангшон
Ніньхай (Ninh Hải)	Куанг'єн, частина провінції Куангнінь
Зионгтуєн (Dương Tuyên)	Хайзионг
Зяоті (Giao Chỉ)	Ханой, Хинг'єн, Намдінь і Ніньбінь
Киутян (Cửu Chân)	Тханьхоа
Хоайхоан (Hoài Hoan)	Нгеан
В'єттхионг (Việt Thường)	Куангбінь і Куангчі
Киудик (Cửu Đức)	Хатінь
Біньван (Bình Văn)	невідомо

Кожним бо правив лактионг (Lạc Tướng), який зазвичай належав до королівської родини. В бо влилися традиційні матріархальні села і сільськогосподарські угіддя, кожним бо керував «ботінь» (Bộ Chính), зазвичай — старійшина племені.

У Короткій історії В'єту зазначається, що Ванланг ділився на 10 районів з такими ж назвами, як у «Короткій історії В'єтнаму» (Зяоті, Вунінь, В'єттхионг, Ніньхай, Лукхай, Хоайхоан, Киутян, Біньван, Киудик, Ванланг), та п'ять районів, названих інакше (Куаннінь (в'єт. Quân Ninh), Зянінь (в'єт. Gia Ninh), Тхангтуєн (в'єт. Thang Tuyền), Тансионг (в'єт. Tân Xương), Нятнам (в'єт. Nhật Nam)).

Економіка

Економіка була заснована на поливному рисівництві, ремеслах, полюванні, збиранні, рибальстві. Добре було налагоджене лиття бронзи. Знамениті донгшонські барабани з бронзи, на яких зображували будинки, одяг, традиційні заняття, з'явилися близько 600 року до н. е. Хунгвионги правили за допомогою радників, які контролювали поселення навколо кожного зрошуваного поля, організовували будівництво і ремонт канав, регулювали подачу води.

Крім культивування рису, люди Ванлангу вирощували боби, горох, батат і зерно, банани, апельсини, мандарини, лічі, кокоси; овочі та баштанні культури: капусту, баклажани, кавуни^[8]. Тримали худобу, переважно, буйволів, курей і свиней. Мистецтва гончарства і плетіння з бамбуку, робота зі шкірою і ткацтво з прядива, джуту і шовку досягло високого рівня. Вже в правління династії Хонг-банг в'єти вміли готувати рибний соус і бань чунги, а також чорнили зуби.

Транспортними засобами слугували довбані човни, на яких ходили річками й каналами.

Примітки

1. В'єтнам. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
2. Trần Trọng Kim (2005). Việt Nam sử lược (в'єтнамська) . Хошимін: Ho Chi Minh City General Publishing House. с. 17.
3. Keith Taylor, The Birth of Vietnam, Appendix A, Appendix B and C
4. Nguyễn Minh Tuấn. HÀ NƯỚC VĂN LANG - NHÀ NƯỚC SIÊU LÀNG. — Khoa Luật, Đại học Quốc gia Hà nội (Ханойский государственный университет), 2007.
5. Hà Văn Tấn. LÀNG, LIÊN LÀNG VÀ SIÊU LÀNG. — Đại học Tổng hợp Hà Nội (Ханойский университет), 1987. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
6. Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Publishing Group. с. 13, 14. ISBN 0-313-29622-7. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 5 листопада 2019.
7. Trần Trọng Kim (2005). Việt Nam sử lược (в'єтнамська) . Хошимін: Ho Chi Minh City General Publishing House. с. 18.
8. Мхитарян С. А. История Вьетнама. — М.: «Наука», 1983. — С. 27. — 302 с. — 5000 экз.