Loading AI tools
хвороби, мікроорганізми і пандемії, що можуть бути використані як зброя зазвичай масового ураження З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Біологічна зброя (англ. biological weapons) — зброя, яка забезпечує навмисний вплив на об'єкт, проти якого її застосовують, за допомогою інфікування патогенними мікроорганізмами та іншими біологічними агентами, включаючи віруси, інфекційні нуклеїнові кислоти і пріони. Ця зброя може бути використана для ураження людей, тварин і рослин. Патогенність деяких з цих біологічних агентів може бути обумовлена токсичними речовинами, які вони виробляють самі. Такі токсини самі по собі можуть іноді виділені в чистому виді й використані як зброя. У цьому випадку вони досягають своєї мети в результаті не інфікування, а токсичності, тому вони підпадають також і під визначення хімічної зброї (Конвенції про заборону хімічної зброї), навіть якщо за змістом Конвенції про заборону біологічної зброї[1] вони визначені також біологічною зброєю. Мікроорганізми не є єдиними формами життя, які можуть виробляти токсини. Конвенція про заборону біологічної зброї — в тих випадках, коли в ній мова йде про токсини, — має на увазі під ними токсичні речовини, що виробляються будь-яким живим організмом, навіть в тих випадках, коли такі речовини отримують іншим способом, включаючи хімічний синтез.[2]
Переліки біологічних агентів, що є біологічною зброєю надано в:
Із відомих на сьогодні багатьох збудників інфекційних захворювань та їх токсинів у військових діях можна використати більше тридцяти, до прикладу: чума, натуральна віспа, сибірка, туляремія, ботулотоксин, тощо.
Настанова ВООЗ «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї» 2004 року має п'ять основних розділів і 7 технічних додатків. Після введення доповідь починається з розгляду питання про те, як оцінювати загрози біологічної зброї системам охорони здоров'я. Це обговорення включає розгляд технологічних удосконалень, наукових досягнень і основних параметрів для оцінки загроз.
Другий розділ стосується біологічних агентів, які можуть бути застосовані, і охоплює: типи агентів; можливі способи їх поширення; шляхи впливу; характеристики агентів; і можливі наслідки застосування цих агентів.
Третій розділ охоплює підготовленість систем охорони здоров'я і відповідні заходи й включає: принципи оцінки ризику, а також тематичні дослідження власне нападів і заходів у відповідь, яких вони потребували.
Четвертий розділ розбирає особливості нормативно-правого забезпечення та включає відомості щодо Женевського протоколу 1925 р.; Конвенції про біологічну зброю 1972 р. і Конвенції про хімічну зброю 1993 року.
Заключний розділ наводить відомості включає інформацію щодо діяльності у цій сфері Організації Об'єднаних Націй (ООН), Організації з заборони хімічної зброї; Конвенції про біологічну зброю, ВООЗ, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин і неурядових організацій.
Додатки охоплюють:
Починаючи з 2010 року щорічники Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute) включають окрему главу, що присвячується проблемам скорочення загроз безпеки від хімічних та біологічних матеріалів:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.