Loading AI tools
українська майстриня народно-декоративного розпису З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Наді́я Авра́мівна Білокі́нь (нар. 20 вересня 1893, Петриківка — 5 лютого 1981, Радсело) — українська майстриня народно-декоративного розпису, класик петриківського живопису; членкиня Спілки радянських художників України з 1962 року[1]. Майстриня народного мистецтва УРСР з 1936 року.
Білокінь Надія Аврамівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 8 (20) вересня 1893 Петриківка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 5 лютого 1981 (87 років) | |||
Радсело, Петриківський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | петриківський розпис | |||
Діяльність | художниця | |||
Член | Спілка радянських художників України (1962) | |||
| ||||
Народилася 8 [20] вересня 1893 в селі Петриківці (нині селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області, Україна) у бідній багатодітній селянській сім'ї. Освіти ніякої не здобула. Малювати почала з 12 років, а з 14 років вже заробляла малюванням: продавала свої малюнки на базарі та розмальовувала хати на замовлення[1].
У 1920 році познайомилася із місцевим учителем малювання Олександром Стативою, який забеспечував художницю фарбами і аркушами для малювання, робив замовлення на малюнки. 1929 року вступила до колгоспу, робота в якому майже не лишала часу на творчість. 1935 року, разом із іншими майтсрами, була направлена до Києва для підготовки виставки народної творчості. За час перебування у столиці намалювала сотні різноманітних квітів і багато жанрових композицій, які експонувалися на Першій республіканській виставці народної творчості в Києві, а пізніше у Москві, на Декаді українського мистецтва в 1936 році. Роботи художниці мали великий успіх, за що їй було присвоєне звання Майстра народної творчості і вона була нагороджена дипломом першого ступеня та грамотою[1]. З 1938 року брала участь у міжнародних виставках.
Після німецько-радянської війни переїхала до села Радсела Петриківського району Дніпропетровської області[1], де і померла 5 лютого 1981 року.
Створювала традиційні для петриківського розпису орнаментні рослинні композиції, використовуючи квіткові мотиви цибульки, кучерявки тощо. Серед робіт:
У 1961 році, для ювілейної виставки до 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, виконала два панно і рушник зі зображенням поета[2]. У 1968 році створила декоративні рушники на цигарковому папері.
Твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, в Дніпровському художньому музеї, Одеському художньому музеї та інших музеях.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.