Loading AI tools
річка в Казахстані З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бухтарма (Буктирма[1], Букторма[2]; каз. Бұқтырма өзені) — річка в Східно-Казахстанській області, права притока Іртишу (впадає в Бухтарминське водосховище). У низці джерел, наприклад, у «РБСП», згадується як Бухтурма[3].
| Бухтарма | |
|---|---|
 | |
| 49°09′19″ пн. ш. 87°15′51″ сх. д. | |
| Витік | Алтайські гори |
| • координати | 49°09′19″ пн. ш. 87°15′51″ сх. д. |
| Гирло | Іртиш |
| • координати | 49°44′26″ пн. ш. 83°59′25″ сх. д. |
| Басейн | басейн Обі |
| Країни: |  Казахстан |
| Регіон | Східноказахстанська область |
| Довжина | 336 км |
| Площа басейну: | 12 660 км² |
| Середньорічний стік | 214 м³/с |
| Притоки: | Sarymsaktyd, Belaya-Berel'd, Chernovayad, Belayad, Cheremoshkad, Khamird і Turgusund |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина річки — 336 км, площа басейну — 12 660 км2 (за іншими даними довжина річки — 405 км, площа басейну — 15 500 км2)[4][1]. Виток у льодовиках хребта Південний Алтай. По вододілу проходить кордон із Республікою Алтай у складі Росії. У верхів'ях Бухтарма — гірська річка, що тече у вузькій долині, у пониззі характер течії спокійніший. Живлення змішане. Повінь — навесні та влітку. Замерзає із другої половини листопада до квітня. Товщина льоду сягає 50-80 см. Вода м'яка, прісна (100—250 мг/л). Використовується для лісосплаву[1]. Середня витрата води — 214 м3/с[4].
У басейні Бухтарми розташоване місто Алтай.
Уперше долина річки була вивчена комісією під керівництвом П. Бабкова в 1869 році[5].
Долини річки — прообраз легендарного «Біловоддя», країни з молочними річками (реальний колір води в річці) та кисільними берегами. Тут з початку XVIII століття сформувалася етнографічна група росіян — камінщики, тобто старовіри, що пішли на схід після богослужбової реформи (бухтармінці)[6].
Притоки Бухтарми від витоку до гирла:
Наразі переходи з РФ у РК і назад заборонені, оскільки немає офіційно організованих прикордонних пунктів — найближчий, де можливий перехід кордону, розташований в районі міста Шемонаїха. Прикордонний перехід поблизу міста Риддер (Леніногорськ) планувався до відкриття на початку 2000-х років, але так і не було відкрито. Будь-який перетин кордону припиняється силами прикордонних військ обох сторін.
Для відвідування верхів'їв Бухтарми та Берелі (також Чорної та Білої Берелі) необхідно заздалегідь оформити дозвіл на відвідування прикордонної смуги з обов'язковим обґрунтуванням та наявністю маршрутного листа, а також оформити перепустку для перебування на території Катон-Карагайського державного національного природного парку в конторі ККДНПП Катон-Карагай.
До найцінніших видів іхтіофауни верхньої та середньої течії Бухтарми відносяться сибірський харіус, звичайний таймень. У нижній і середній течії звичайні пічкур сибірський, лящ, ялець сибірський, плітка звичайна, сибірська щипавка, голець сибірський, щука, минь, річковий окунь, сибірський підкам'янник, строкатоплавцевий бабець тощо.[7]
Із числа ссавців, нерозривно пов'язаних із річковою системою, вирізняються ондатра, візон річковий та річкова видра. Також у басейні Бухтарми трапляється звичайний бобер[8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
