Бундесвер
збройні сили Федеративної Республіки Німеччини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
збройні сили Федеративної Республіки Німеччини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бундесве́р (Німецька: [ˈbʊndəsˌveːɐ̯] (
прослухати), букв. Федеративна оборона) — збройні сили Федеративної Республіки Німеччини. Бундесвер поділяється на військову (збройні сили або Streitkräfte) та цивільну частину. Військова складова складається з Армії Німеччини, Військово-морського флоту Німеччини, Повітряних Сил Німеччини, Об'єднаної служби забезпечення, Центральної медичної служби та Служби Кібер-інформаційної сфери.
| Федеральні Сили Оборони Німеччини | |
|---|---|
| Bundeswehr | |
 Емблема Бундесверу | |
| Гасло | Wir. Dienen. Deutschland.[1] ("Ми. Служимо. Німеччині.") |
| Засновані | 12 листопада 1955 року |
| Поточна форма | 3 жовтня 1990 року |
| Види збройних сил | |
 Сухопутні війська Військово-морський флот Повітряні сили Об'єднана служба забезпечення Центральна медична служба Служба Кібер-інформаційної сфери | |
| Штаб |  Берлін Бонн Потсдам |
| Командування | |
| Головнокомандувач |
|
| Федеральний канцлер Німеччини |  Олаф Шольц |
| Федеральний міністр Оборони |  Борис Пісторіус |
| Генеральний інспектор Бундесверу |  генералКарстен Бройер[4] |
| Людські ресурси | |
| Вік | 17-23 років[5] |
| Призов | відсутній (2013)[5] |
| Населення у призовному віці | 18.529.299 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]), 17.888.543 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5]) |
| Придатних для військової служби | 15.027.886 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]), 14.510.527 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5]) |
| Щорічно досягають призовного віку | 405.438 ч. (оц. 2010[5]), 384.930 ж. (оц. 2010[5]) |
| Активні службовці | 183 400 (2022)[6] |
| Резерв | 145.000 (2013)[7] |
| Службовці за кордоном | 2 107 |
| Витрати | |
| Бюджет | € 51,95 млрд (2024)[8] € 71,75 млрд (2024) в т.ч. 2-й транш спеціальних активів[8] |
| Відсоток у ВВП | 2.01% (2024)[9] |
| Промисловість | |
| Національні постачальники | Airbus Rheinmetall Howaldtswerke-Deutsche Werft Krauss-Maffei Wegmann Hensoldt MBDA Deutschland GmbH Heckler & Koch Diehl Defence Carl Walther GmbH |
| Закордонні постачальники |  Європейський Союз США |
| Річний імпорт | $ 1.162 млрд (2010–2021)[10] |
| Річний експорт | $ 17.765 млрд (2010–2021)[10] |
| Історія | |
| Військова історія Німеччини Операція НАТО в Боснії та Герцеговині (1995) Бомбардування Югославії силами НАТО Війна в Афганістані Війна в Афганістані (з 2015) | |
| Однострої та звання | |
| Військові звання Німеччини | |
| Нагороди | |
| Військові нагороди Німеччини | |
Бундесвер у Вікісховищі | |
.jpg)
Бундесвер було створено через десять років після закінчення Другої світової війни 7 червня 1955 року. Того дня було відкрито міністерство оборони ФРН. 12 листопада 1955 в Бонні перші сто добровольців нової німецької армії присягнули на вірність вітчизні згідно з традиціями й ритуалом прусського війська. Однак назва «бундесвер» з'явилася лише в 1956 році.
Заснуванню німецької армії передувало підписання угод 1954 року в Парижі, за якими на території ФРН було скасовано окупаційний режим, відновлено її державний суверенітет. 6 червня 1955 Західну Німеччину прийняли до НАТО. Кабінет канцлера Конрада Аденауера прийняв нову конституційну концепцію армії під контролем парламенту. В Основному законі країни було закріплено заборону на використання німецької армії за межами ФРН. Протягом перших 40 років після свого створення бундесвер, відповідно до конституції ФРН, не брав участі в бойових операціях. Лише в середині 1990-х років німецьких військовослужбовців стали залучати до участі в миротворчих операціях за кордоном.
Главою бундесверу є федеральний міністр оборони, що є головнокомандувачем у мирний час. У разі необхідності військових дій командування переходить до канцлера Німеччини (стаття 115b конституції Німеччини). Найвищим званням у бундесвері є звання генерал-інспектора, який, хоча й має звання генерала, проте не є командувачем Бундесверу.
За розробку і закупівлю систем озброєнь для Бундесверу відповідає Федеральне управління Бундесверу з обладнання, інформаційних технологій і технічної підтримки (Bundesamt für Ausrüstung, Informationstechnik und Nutzung der Bundeswehr; BAAINBw).
В організаційному відношенні сухопутні війська складаються з підрозділів (відділення, взвод, рота), частин (окремий батальйон, полк), з'єднань (бригада, дивізія, корпус) та об'єднань (окремий корпус, армія, фронт). У своєму складі сухопутні війська мають різні роди військ, спеціальні війська та служби. Всього у складі сухопутних сил: 23 бригади (дев'ять розгорнутих механізованих, дві повітрянодесантні, дві тилового забезпечення, гірськопіхотна, повітряномеханізована, армійської авіації, артилерійська, інженерна, протиповітряної оборони (ППО), військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) і три механізовані скороченого складу); командування сил спеціального призначення; німецький компонент франко-німецької бригади.
Військово-морські сили включають: флот, морську авіацію та підрозділи спеціального призначення (Морська піхота, SEK M). Керівництво військово-морськими силами здійснює інспектор ВМС через головний штаб ВМС. Йому підпорядковані оперативне командування та центральне управління. Військово-Морський Флот є головною складовою та основою морського потенціалу Німеччини, одним з інструментів зовнішньої політики держави та призначений для забезпечення захисту інтересів Німеччини і її союзників у Світовому океані військовими методами, підтримки військово-політичної стабільності в прилеглих до неї морях, військової безпеки з морських та океанських напрямів.
Військово-повітряні сили очолює інспектор, який здійснює керівництво ними через головний штаб ВПС. Загальна чисельність Люфтвафе становить 34 тис. військовослужбовців, в їх складі: чотири дивізії, що включають одну розвідувальну, чотири винищувально-бомбардувальних, три винищувальних ескадри та чотири ескадри ППО, чотири райони управління оперативним застосуванням та батальйон прикриття об'єктів; командування військово-транспортної авіації, що включає три ескадри ВТА й авіагрупу перевезень міністерства оборони Німеччини; командування оперативного управління ВПС; два полки матеріально-технічного забезпечення та центр обслуговування озброєнь.
Об'єднані сили забезпечення очолює інспектор в ранзі заступника генерального інспектора бундесверу. Із завершенням формування ОСЗ, на них планується покласти завдання управління, забезпечення та навчання. Серед найважливіших функцій нового компонента НД названі такі: оперативне управління, централізоване забезпечення, обробка інформації, забезпечення оборони національної території, утримання складів центрального підпорядкування.
Медико-санітарну службу бундесверу очолює інспектор, у розпорядженні якого розташоване близько 23 тис. військовослужбовців. Оперативному командуванню медико-санітарної служби підпорядковано оперативне командування МСС і чотири військові округи. У квітні 2001 року почалося формування центрального управління МСС.
Засновані 5 квітня 2017 як самостійне воєнне управління. Має у своєму складі три підрозділи: Штаб стратегічної розвідки, Службу інформаційної техніки та Центр геоінформації. Нараховує у своєму складі 13.500 службовців (2017). Командувач — генерал-лейтенант Людвиг Ляйнхорст.[11]
