Будинок Сурукчі
пам'ятка архітектури місцевого значення у Харкові, колишня садиба лікаря-оториноларинголога Степана Сурукчі, який вилікував від дисфонії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Будинок Сурукчі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Будинок Сурукчі (також Садиба професора Сурукчі) — будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення у Харкові, колишня садиба, що належала харківському лікарю-оториноларингологу Степану Сурукчі, якого називають засновником харківської школи та української оториноларингології[1][2]. Розташований в центрі Харкова на вулиці Садовій, у Київському районі міста. Авторство будинку не встановлене, але вважається, що його побудував архітектор Віктор Величко.
Будинок Сурукчі | ||||
---|---|---|---|---|
49°59′42″ пн. ш. 36°14′18″ сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
Місто | Харків | |||
Розташування | вулиця Садова, 7 | |||
Тип | будівля житло громадська будівляd і пам'ятка архітектури[d] | |||
Тип будівлі | житлова будівля, громадська будівля | |||
Стиль | неоренесанс або модерн | |||
Автор проєкту | невідомий. Ймовірно — Віктор Величко | |||
Основні дати: | ||||
Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
Стан | продовжується реставрація | |||
Адреса | Садова вулиця | |||
![]() | ||||
![]() |
Будинок відомий тим, що в ньому його власник — лікар Степан Сурукчі вилікував російського оперного співака Федора Шаляпіна, чим врятував його голос. У 2004 році на честь співака та творчих вечорів, у яких він брав участь в цьому будинку, встановлено меморіальну дошку. Також це один з небагатьох будинків у стилі неоренесансу в Харкові[3]. На честь власника будинок й отримав народну назву під час акцій протестів громадськості проти можливого його знесення, які тривали у 2013—2014 роках. На цей час будинок перебуває занепаді та в аварійному стані. Він має стати частиною елітного житлового комплексу та вже почалася його реставрація компанією «Житлобуд-2»[4].