Боудіка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Боудіка (ірл. Boudicca, валл. Buddug, лат. Boadicea, Боадіцея, бл. 30, землі племені іценів — 61 н.е., Римська Британія)— королева кельтського племені іценів (корінних жителів Британії— Норфолку[1]). Лідер великого повстання бритів проти римського панування (61 н.е.). Національна героїня[2]. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Боудіка | |
---|---|
кельт. Boudic(c)a | |
ілюстрація в стилі романтичного націоналізму (1868) | |
Народилася |
бл. 30 землі племені іценів |
Померла |
61(0061) провінція Британія, Римська імперія ·отруєння |
Національність | бритка |
Діяльність | воєначальник, правителька, правляча королева, боєць опору |
Відома завдяки | керівник повстання |
Учасник | Повстання Боудіки[d] |
Суспільний стан | цариця іценів |
Титул | консорт-королева |
Посада | королева |
Попередник | Прасутаг |
Конфесія | кельтське язичництво |
У шлюбі з | Прасутаг |
Діти (2) | 2 доньки |
Волосся | руде |
Боудіка була дружиною короля іценів[3], після смерті якого, королівство було анексовано Римом. Після цього Боудіка підняла повстання проти римського панування, зібрала своє військо до 120 000 осіб, і повела його проти римлян[4]. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником Светонієм Пауліном. У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки[5]. Сама Боудіка, згідно з Анналами Тацита покінчила життя самогубством за допомогою отрути [6], а згідно з Римською історією Діона Кассія причиною її смерті стала хвороба[7]. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено Римом.