Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Бомба» — російський восьмисерійний історико-драматичний телевізійний художній фільм 2020 року режисера Ігоря Копилова, знятий продюсерським центром Валерія Тодоровського. Розповідає про радянських фізиків-ядерників, які в 1945—1949 роках, під часпротистояння світових держав, створити першу в Радянському Союзі атомну бомбу[1][2].
Бомба | |
---|---|
Бомба (серіал, 2020) | |
Тип | Історичний фільм, драма |
Телеканал(и) | Росія «Росія-1» |
Жанр | телесеріал |
Компанія | продюсерський центр Валерія Тодоровського |
Сценарист | Максим Білозор |
Режисер | Ігор Копилов |
У головних ролях | Віталій Коваленко Володимир Богданов Андрій Смелов Михайло Хмуров Ігор Лисов Віктор Добронравов Євгенія Брик Наталія Суркова Аглая Тарасова |
Країна-виробник | Росія |
Мова оригіналу | російська |
Перший показ | 9 листопада 2020 року — 12 листопада 2020 року |
Кількість сезонів | 1 |
Кількість серій | 8 |
Посилання | |
Прем'єрний показ серіалу відбувся з 9 по 12 листопада 2020 року на телеканалі «Росія-1».
Дія фільму починається 6 серпня 1945 року, коли Збройні сили США скинули на Хіросіму атомну бомбу «Малюк»[3]. Через чотирнадцять днів у Москві, з метою досягнення і подальшої підтримки ядерного паритету між СРСР і США на тлі їх військового протистояння, створено Спеціальний комітет при ДКО СРСР на чолі з Лаврентієм Берією, покликаний в найкоротші терміни, за всяку ціну, в умовах суворої секретності, розробити і реалізувати перший в Радянському Союзі атомний проект.
Герої фільму-радянські вчені-фізики на чолі з академіком Ігорем Васильовичем Курчатовим, яким за чотири післявоєнних роки, у важких умовах розрухи і занепаду промисловості, за секретним завданням спеціального комітету мали створити першу радянську атомну бомбу[3].
Талановитий вчений-фізик Михайло Рубін, ще до початку німецько-радянської війни потрапив до табору системи ГУЛАГ через особистий конфлікт з наркомом Лаврентієм Берією Тому його в серпні 1945 року раптово звільняють і направляють до секретного Московського дослідницького інституту для участі в роботі над атомним проектом. З'ясовується, що рекомендував кандидатуру Михайла до цього проекту його найкращий друг і колега Кирило Муромцев, який за час перебування товариша в місцях позбавлення волі встиг одружитися на його нареченій Ганні Галєєвій, і тепер їм, незважаючи на особисту драму, належить працювати разом[4][5][6].
У фільмі розглядається історія випробувань на першому радянському уран-графітовому реакторі у Москві (Лабораторія № 2 АН СРСР), створення КБ-11 в Арзамасі, першого радянського промислового ядерного реактора і Бази-10 під тодішнім Киштимом на Уралі, випробування готового виробу на Семипалатинському полігоні.
Наприкінці кожної серії при показі титрів наводяться короткі інтерв'ю живих свідків подій тих років[7].
У 2013 році українські телевізійники випустили серіал «Бомба» (режисер Олег Фесенко) на аналогічну тему, тільки приділили більше уваги шпигунській лінії.
За словами сценариста багатосерійного фільму «Бомба» Максима Білозора, образи більшості героїв картини є збірними, вони вигадані і не мають прямих прототипів, але так як фільм заснований на реальних подіях, то деякі історичні особистості виписані в ньому практично документально[3][8][9]. Так, наприклад, прототипом Я. М. Ліфшиця є професор Веніамін Цукерман, а за мотивами його книги «Люди і вибухи» [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] відтворені сцени з дзеркалом і високошвидкісною зйомкою в рентгенівських променях.
Багатосерійний фільм «Бомба» знятий продюсерським центром Валерія Тодоровського за підтримки Державної корпорації «Росатом» на замовлення телеканалу «Росія-1»[12]. Сценарій написаний Максимом Білозором за участю Ігоря Копилова, який є режисером-постановником.
Зйомки проходили в Інституті фізичних проблем імені П. Л. Капіци РАН в Москві, в степах під містом Таганрог Ростовської області (там знімали Семипалатинський полігон), на Крутицькому подвір'ї у столиці, що зіграв роль закритого міста Сарова, а також у Домодєдовському кар'єрі (там знімали дорогу на Лос-Аламос у штаті Нью-Мексико, де знаходилася американська секретна лабораторія)[3][13][14].
Серіал присвячений 75-річчю атомної промисловості Росії[15].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.