Loading AI tools
український живописець кінця 19-го — початку 20-го століття З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Корни́лович Бодаре́вський (24 листопада 1850, Одеса — 1921) — український живописець, дійсний член Петербурзької академії мистецтв з 1908 року. Член Товариства передвижників з 1884 року та Товариства південноросійських художників з 1894 року. Брат художниці Катерини Корнилівни Петрококіно.
Бодаревський Микола Корнилович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 (24) листопада 1850 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 1921[1][2][…] | |||
Одеса, Українська СРР | ||||
Поховання | Перший Християнський цвинтар | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | побутовий жанр, портрет, релігійний живописd і ню | |||
Навчання | Одеське художнє училище і Петербурзька академія мистецтв (1875) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Шамшин Петро Михайловичd, Нефф Тимофій Андрійович і Верещагін Василь Петрович | |||
Брати, сестри | Петрококіно Катерина Корнилівна | |||
Роботи в колекції | Ермітаж і Царське Село | |||
| ||||
Бодаревський Микола Корнилович у Вікісховищі | ||||
Народився 12 [24] листопада 1850 року в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1865—1868 років навчався в Одеській малювальній школі; з 1869 року — у Петербурзькій академії мистецтв. Здобув медалі: 1871 року — чотири срібних, 1873 року — малу золоту за картину «Саул і Давид», 1875 року — звання художника 1-го ступеня за програму «Апостол Павло пояснює догмати віри перед царем Агріппою». Його вчителями були Тимофій Нефф, Петро Шамшин, Василь Верещагін[3].
Мешкав, в основному, в Одесі, Москві, Санкт-Петербурзі. 1895 року подорожував Швейцарією, у 1895—1896 роках — Францією[3]. В Одесі мешкав у власній дачі на Великому Фонтані[4].
Помер 1921 року. Був похований в Одесі на Першому Християнському цвинтарі[5].
Працював у галузі станкового живопису, створював картини на побутові, релігійні теми, писав портрети. Автор картин:
Ескізи до картин «Весілля в Малоросії» та «Перший Спас у Малоросії. Свято Маковія» знаходяться у Національному художньому музеї України[6].
«Суд над апостолом Павлом» |
«Весілля в Малоросії» |
«Дівчина з гусами» |
«Перший Спас у Малоросії» |
«Автор і модель» |
Виконав портрети: Бєцької (1889), Є. П. Бодаревської (1890), балерини Любові Рославльової, своєї сестри Катерини Петрококіно (1896), невідомого (1896, Одеський національний художній музей), письменника Іполита Василевського (1906), Т. М. Гагаріної (1912), оперної артистки Н. Дмитрієвої (1914), артистки Лідії Липковської (1916), В. К. Плотнікової (1918) та інших, а також портрети російських і зарубіжних композиторів для Великого залу Московської консерваторії[ru][3].
Роботи художника у Великому залі Московської державної консерваторії | |||||||||||
Брав участь в створенні образів для храму Христа Спасителя в Москві. В 1894—1897 роках взяв участь в виконанні ескізів мозаїчних ікон в соборі Воскресіння Христового на Катерининському каналі («Спас-на-крови») в Санкт-Петербурзі.
Активний учасник виставок Товариства пересувних художніх виставок з 1880 року та Товариства південноросійських художників з 1900 року. 1889 року в Одесі відбулася його виставка творів спільно з Опанасом Розмаріциним, а 1913 року в Санкт-Петербурзі — персональна.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.