Бодаква (річка)

Бодаква́ — річка в Україні, в межах Лохвицького району Полтавської області. Ліва притока Сули (басейн Дніпра).

Бодаква́, Будаква́
50°18′23.000000100412″ пн. ш. 33°37′6.000000098794″ сх. д.
Витік	на схід від села Нижня Будаківка
• координати	50°18′23.000000100412″ пн. ш. 33°37′6.000000098794″ сх. д.
Гирло	Сула (село Бодаква)
• координати	50°17′50.000000099189″ пн. ш. 33°24′44.000000099196″ сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна Полтавська область
Регіон	Полтавська область
Довжина	32,1 км
Площа басейну:	237 км²

Див. також: Бодва та Бодрог

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бодаква (значення).

Опис

Довжина річки 32,1 км, площа басейну 237 км². Похил річки 0,75 м/км. Річище в багатьох місцях випрямлене. Річкова долина широка, у верхів'ї та в пониззі заболочена.

Розташування

Бодаква бере початок на схід від села Нижня Будаківка. Тече переважно на захід, місцями — на північний захід і південний захід. Впадає до Сули біля південно-західної частини села Бодакви.^[1] Основна притока: Буйлів Яр (права).

Про назву

Щодо походження назви є різні думки. Так проф. К. М. Тищенко вважає, що топонім Бодаква є готизмом.^[2]

Історик Віра Никанорівна Жук вважає, що назва походить від слова тюркського походження «батак», «батаг», тобто «болото», «низина», «трясовина».^[3]

Ще одна версія походження назви пов'язана з латинським «aqua» (вода). ^[4]

Назва належить до обмеженої групи архаїчних гідронімів на -кв(а), які не виявляють чітких етимологічних зв'язків. За формальними ознаками (фіналь -ква) вона тяжіє до германських або іллірійських утворень. Згадується як Бодаква (1684), Будаква (1786)^[5], Батаква (1789), Будавка, Бодавка (1913). Річка дала назву однойменному селу. ^[6]

Виноски

1. Гирло Бодакви на карті "Бодаква: топоніміка та історія".
2. Мовні свідки формування українців, Інтерв’ю з доктором філол. наук, проф. К.М. Тищенком для журналу «Дивослово», травень 2007. Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 22 травня 2009.
3. Дмитро Андрієвський і його родинне село. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 22 травня 2009.
4. Полтавсько-київський діалект — основа української національної мови. 1954. С. 150. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
5. Шафонский А. "Черниговскаго наместничества топографическое описание". Киев, 1851, с. 581 (помилк. – 481).
6. В.В. Лучик. Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 3. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2013.

Джерела

• За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
• Екологічний паспорт Полтавської області, 2008 р.
• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 61