![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/A_known_photo_of_Vasily_Blokhin.jpg/640px-A_known_photo_of_Vasily_Blokhin.jpg&w=640&q=50)
Блохін Василь Михайлович
працівник органів НКВС-МДБ СРСР, професійний кат / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Блохін Василь Михайлович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Васи́ль Миха́йлович Блохі́н (рос. Василий Михайлович Блохин, 7 січня 1895, Російська імперія — 3 лютого 1955, РРФСР-СРСР) — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР, «рекордсмен» з убивства людей. Персонально стратив до 50000 осіб, у тому числі за позасудовими вироками, найбільше у період з 1937 р. до 1945 р..
Василь Михайлович Блохін | |
---|---|
рос. Василий Михайлович Блохин | |
![]() | |
Народження | 7 січня 1895(1895-01-07)[1] або грудень 1895[2] Владимирська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 лютого 1955(1955-02-03)[1][2] Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | ![]() ![]() |
Рід військ | НКВС |
Освіта | Московський архітектурний інститут |
Роки служби | 1914—1954 |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-майор позбавленний |
Війни / битви | Перша світова війна; брав участь у масових стратах під час сталінських репресій |
Нагороди | |
![]() |
За всі роки служби особисто розстрілював 200 осіб щодня. Особисто стратив двох представників сталінського режиму, які, за збігом обставин, були серед головних організаторів Голодомору 1932—1933 років — (Чубаря й Косіора Станіслава). Активний учасник масових убивств полонених польських офіцерів у 1940 році під час Катинського розстрілу.
Мав звання генерал-майора, нагороджений кількома найвищими орденами та медалями СРСР. За наполяганням Лаврентія Берії 1953 року був звільнений у запас, згодом — позбавлений персональної пенсії МДБ СРСР та військового звання. Згідно із зізнаннями колеги генерала Блохіна Дмитра Токарєва, вчинив самогубство, офіційно — помер від інфаркту.
Почав свою діяльність, працюючи пастухом у селі Турово Ярославської губернії (1905—1910), муляром у підрядників у м. Москві (1910—1915).
Похований на Донському цвинтарі в Москві, де нещодавно, за сприяння російських шанувальників генерала Блохіна, йому встановлено ошатний надгробок.