Бихач

Бихач (босн. Bihać) — місто і центр однойменної самоврядної одиниці у північно-західній частині Боснії і Герцеговини та адміністративний центр Унсько-Санського кантону Федерації Боснії і Герцеговини. Площа самоврядної одиниці Бихач — бл. 900 км². До 1995 р. площа муніципалітету Бихач становила 689 км², після укладення Дейтонського миру частину передвоєнної самоврядної одиниці Дрвар було приєднано до муніципалітету Бихач. За переписом 1991 року, на території під юрисдикцією міського самоврядування Бихача проживали 70.732 людини, а за оцінками, кількість мешканців станом на 30 червня 2007 р. становила 61 035^[2]. Саме місто нині налічує 39 195 мешканців.

Бихач босн. і хорв. Bihać, серб. Бихаћ
герб
Бихач
Основні дані
44°49′ пн. ш. 15°52′ сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Унсько-Санський кантон
Столиця для	Бихач (city of Bosnia and Herzegovina)
Площа	163 км²
Населення	45 553 1991
Висота НРМ	230 ± 1 м
Міста-побратими	Ново Место, Вільфранш-де-Руерг, Кикинда, Бондено, Аліага (2018)[1], Решица, Кушадаси
Телефонний код	(+387) 37
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
GeoNames	3204222
OSM	r13473176 ·R
Поштові індекси	77000
Міська влада
Мер міста	Хамдія Липовача (СДП)
Вебсайт	www.bihac.org
Мапа
Бихач
Бихач у Вікісховищі

Історія

Перші згадки про Бихач з'являються не раніше 1260 року як про володіння церкви в Топуско, у літописах угро-хорватського короля Бели IV. У 1262 р. Бихач стає вільним містом, тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини Франкопанів. У XVI столітті контроль над Бихачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля Габсбургів, місто впало в 1592 р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.

З 1592 року під управлінням боснійського візира Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Бихач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в 1699 році Бихач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У 1865 р. Бихач знову одержує статус центру санджака, але в 1878 р. Австрія окуповує Боснію, і тим самим Бихач стає більш модернізованим містом. У 1888 р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до Великої депресії.

Під час Другої світової війни Бихач був штаб-квартирою Йосипа Броз Тіто та осередком спротиву нацистам і усташам. Німецькі та хорватські частини змогли захопити місто лише в 1943 р. і утримували його аж до квітня 1945 р.

Бихач суттєво постраждав під час Боснійської війни, коли місто перебувало під сербською облогою більш ніж три роки (див Облога Бихача). Облогу було знято в серпні 1995 р. в ході хорватської операції «Буря».

Відомі особистості

В поселенні народилась

• Азра Колакович (* 1977) — боснійська поп-фолк-співачка.

В поселенні померли

• Бранка Рауніґ (1935—2008) — боснійська вчена, археолог, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.

Примітки

1. http://www.aliagahaber.com/aliaga-belediyesi-mayis-ayi-olagan-meclisi-toplandi-16399h.htm
2. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2007. Процитовано 7 листопада 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)