![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cb/%25D0%2591%25D0%25B5%25D1%2581%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B1%25D0%25BA%25D0%25B0%252C_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2597%25D0%25B2%252C_Ukraine_-_panoramio_-_Leonid_Andronov.jpg/640px-%25D0%2591%25D0%25B5%25D1%2581%25D0%25B0%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B1%25D0%25BA%25D0%25B0%252C_%25D0%259A%25D0%25B8%25D1%2597%25D0%25B2%252C_Ukraine_-_panoramio_-_Leonid_Andronov.jpg&w=640&q=50)
Бессарабський ринок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бессара́бський ринок (Бессара́бка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі в західному кінці Хрещатика в Києві.
Бессарабський ринок | |
---|---|
![]() | |
50°26′32″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Київ |
Тип | споруда |
Стиль | Модерн |
Автор проєкту | Генрик Гай |
Будівельник | Михайло Бобрусов, Лейзер Гугель |
Засновник | Лазарь Бродський |
Дата заснування | 1912 |
Початок будівництва | 1910 |
Побудовано | 1912 |
Статус | Пам'ятка архітектури Державного значення |
![]() | |
![]() |
Побудований в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті. Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан[1] (декоративне панно на фасаді), і Олександр Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).
Урочисте відкриття ринку в присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 року[2].
Досі історики не мають єдиної версії щодо назви ринку. Багато хто вважає, що він зобов'язаний своєю назвою привозу з південних губерній, зокрема, з Бессарабії. Інші поділяють погляд київського історика-священика XIX століття Петра Лебединцева, який стверджував, що «бессарабією» у 1-й третині XIX століття називали місцевих «босяків». Босяки нібито знаходили собі притулок на тодішній південно-західній околиці Києва, і тому її прозвали «Бессарабкою»[2].Сьогодні будинок ринку є комунальною власністю — належить Комунальному підприємству (КП) «Бессарабський ринок».
На думку киян і гостей столиці України, Бессарабський ринок є найдорожчим у Києві. Ідіоми «дорого, як на Бессарабці», або «ми ж не на Бессарабці» (у значенні «торг недоречний») міцно ввійшли в повсякденне життя киян.