Берестейський повіт (II Річ Посполита)

Бересте́йський пові́т (пол. Powiat brzeski) — у 1920—1939 роках повіт Поліського воєводства Польської Республіки.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берестейський повіт.

Берестейський повіт
пол. Powiat brzeski
місто	Берестя
Найбільше місто	Берестя
Країна	Польська Республіка
Регіон	Поліське воєводство
ґміни	22
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	216.200 (1931)
- густота	47
Етнікон	Українці, Білоруси, Поляки
Площа
- повна	4625 км²
Дата заснування	12 грудня 1920
Дата ліквідації	15 січня 1940

Берестейський повіт

Історія

Після окупації поляками Берестейщини в лютому 1919  р. збережений колишній Берестейський повіт Холмської губернії Української Народної Республіки (до того — Гродненської губернії Російської імперії).

12 грудня 1920 року вилучені гміни Половці, Вєжховєц, Дмітровіче і Дворце до новоутвореного Біловезького повіту, але ці гміни повернені назад після входження Біловезького повіту до Білостоцького воєводства 19 лютого 1921 р.^[1] Повітове місто — Берестя. У склад повіту входило 22 сільські гміни, 1 місто і 2 містечка.

Антиукраїнська політика польської влади знайшла продовження при проведенні перепису, коли українців рахували «тутейшими», поляками або білорусами. Станом на 1931 рік за урядовими публікаціями населення повіту становило 1215 927 осіб (23,3 % поляків, 14,9 % євреїв, 7,9 % білорусів 44,1 % «тутешніх» і лише 8,3% українців).

Українська «Просвіта на Поліссі» мала свої гуртки в 56 селах Берестейського повіту.^[2]

Після радянської анексії включений 4 грудня 1939 року до новоутвореної Берестейської області. Ліквідований 15 січня 1940 року внаслідок реорганізації області на райони. Під час німецької окупації територія була включена до Берестейського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Бересті, тобто німці визнавали Берестейщину українською етнічною територією.

Адміністративний поділ

1 січня 1923 р. вилучено село Підбульково з гміни Рогожна Кобринського повіту і включено до гміни Косичі Берестейського повіту.^[3]

1 січня 1926 р. вилучено село Вєлюнь зі гміни Збіроґі Кобринського повіту і включено до гміни Косичі Берестейського повіту.^[4]

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.^[5]:

• територія ліквідованої ґміни Мокрани Кобринського повіту включена до ґміни Вєлькорита Берестейського повіту за винятком сіл Осова і Ляховці, включених до ґміни Малорита
• вилучені поселення — села: Буяки, Харитони, Готовичі, Карабани, Лідими, Максими, Очки, Смоляни, Сичі, Вітошки, Волоски, Залісся, Забережжя і Збироги, фільварки: Буяки, Поплави і Смолин, селище Смолин-Янівський та колонію Макаси із ґміни Збироги Кобринського повіту і включено їх до ґміни Косичі Берестейського повіту
• ліквідовано ґміну Дворце, а села: Дворці, Дідівка Мала, Дідівка Селика, Грудовики, Ганьці, Ліски, Пересік, Великоліс і Воля, фільварки: Сокольник і Залав'я та селище Діброва і колонія Павлюківщина включені до ґміни Городечна Пружанського повіту, та села: Хідри Малі, Хідри Великі і Ясень та фільварки Буянець і Засьби — до ґміни Шерешув Пружанського повіту, також села: Чемери, Кривляни і Підрічани — до ґміни Камєнєц Літевскі Берестейського повіту
• вилучені поселення — села: Черняни, Гута Шкляна і Малинівка та колонії Черняни, Новий Двір і Старий Двір з ґміни Вєлькорита Берестейського повіту і включено їх до ґміни Новосюлкі Кобринського повіту.

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.^[6] ліквідовано ґміни:

• Лищице, а її територія включена до ґміни Мотикали
• Половце, а належні до неї села Хлівища, Гола, Піщатка-Половецька, Половці, Суходіл, Ставище, Терехи, Вілька Терехівська, Зубаче і колонія Софіївка включені до ґміни Вєжховіце, решту ж поселень включені до ґміни Високє Літевскє
• Пшиборово, а її територія включена до ґміни Домачево
• Радваніче, а її територія включена до ґміни Камєніца Жировєцка
• Войска, а належні до неї села Голончиці, Ганцевичі, Головчиці, Городище, Любашки, Огородники, Переходи, Роб'янка і Станьковичі та фільварок Городище і селище Богачі включені до ґміни Дмітровіче, решту ж поселень включено до ґміни Ратайчице
• Жицін, а її територія включена до ґміни Камєнєц Літевскі.

Розпорядженням Ради Міністрів 31 травня 1929 р. межі міста Берестя розширені за рахунок приєднання земель ґмін Косіче і Камєніца-Жировіцка^[7]

1 квітня 1932 р. село, колонія і військове селище Лісовчиці та села Рушили і Ґершони з ґміни Ратайчице передані до ґміни Вєжховіце, а село Зубаче передане з ґміни Вєжховіце до ґміни Високє Літевскє^[8].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 18 квітня 1934 р. межі міста Кам'янець розширені за рахунок приєднання земель ґміни Камєнєц Літевскі^[9], а міста Високе-Литовське — ґміни Високє Літевскє^[10].

Гміни

• Дмітровіче
• Домачево
• Дворце (до 1928)
• Камєніца Жировєцка
• Камєнєц Літевскі
• Косіче
• Лищице (до 1928)
• Малорита
• Мєдна
• Мотикали
• Олтуш
• Половце (до 1928)
• Пшиборово (до 1928)
• Радваніче (до 1928)
• Ратайчице
• Турна
• Вєлькорита
• Вєжховіце
• Войска (до 1928)
• Волчин
• Високє Літевскє
• Жицін (до 1928)

Міста

• Берестя
• Кам'янець
• Високе

Примітки

1. Ustawa z dnia 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach, przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i rozejmie podpisanej w Rydze dnia 12 października 1920 r. [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
2. Юрій Гаврилюк. Українці і білоруська проблема на Підляшші. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 4 червня 2020.
3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 13 listopada 1922 r. o włączeniu wsi Podbulkowo gminy Rohoźna powiatu kobryńskiego do gminy Kosice powiatu brzeskiego. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 września 1925 r. w sprawie wyłączenia wsi Wieluń z gminy Zbirogi w powiecie kobryńskim i włączeniu do gminy Kosicze w powiecie brzeskim. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427 [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 31 maja 1929 r. o rozszerzeniu granic miasta Brześcia n/Bugiem w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 12 червня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Ratajczyce, Wierzchowice i Wysokie Litewskie w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Kamieńca Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
10. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Wysokiego Litewskiego w powiecie brzeskim, województwie poleskiem. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)