Бенгт Самуельсон
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
(Самуельсон) |портрет=
Коротка інформація Бенгт Самуельсон Інгемар, швед. Bengt Ingemar Samuelsson ...
Бенгт Самуельсон Інгемар | |
---|---|
швед. Bengt Ingemar Samuelsson | |
Ім'я при народженні | швед. Bengt Ingemar Samuelsson |
Народився | 21 травня 1934(1934-05-21) (90 років) Гальмстад, Швеція |
Помер | 5 липня 2024(2024-07-05)[1][2] (90 років) Mölled, Геганес, лен Сконе, Швеція[3] |
Країна | Швеція |
Діяльність | біохімік, викладач університету, хімік, лікар |
Alma mater | Каролінський Інститут Лундський університет Стокгольмський університет |
Галузь | біохімія |
Заклад | Стокгольмський університет |
Науковий керівник | Суне Бергстрем |
Членство | Національна академія наук США (2024)[4] Французька академія наук Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська академія (2024)[5] Буенос-Айреська Національна Академія Медициниd Royal National Academy of Medicined Лондонське королівське товариство[6] |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982) |
Бенгт Самуельсон у Вікісховищі |
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самуельссон.
Бенгт Інгемар Самуельсон (швед. Bengt Ingemar Samuelsson; 21 травня 1934, Гальмстад, Швеція — 7 липня 2024, Стокгольм) — шведський біохімік. Професор Стокгольмського університету з 1967 року. Отримав в 1982 році Нобелівську премію з фізіології або медицини «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» зі Суне Бергстремом та Джоном Вейном.
Досліджуючи метаболізм холестерину і продукти трансформації арахідонової кислоти, Самуельсон відкрив і охарактеризував серед цих продуктів, такі важливі компоненти як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.