Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Богда́н Андрі́йович Банде́ра (псевдо «Лемко», 1919, с. Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області — 11 березня 1944, с. Піски, Миколаївська область) — учасник українських національно-визвольних змагань, член ОУН. Син Андрія Бандери, брат лідера ОУН Степана Бандери.
Бандера Богдан Андрійович | |
---|---|
Народився | 1919 Старий Угринів, Польська Республіка |
Помер | 11 березня 1944 Баштанський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | громадський діяч |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Знання мов | українська |
Партія | ОУН |
Брати, сестри | Степан Бандера і Бандера Оксана Андріївна |
Навчався у Стрийській і Рогатинській імені Володимира Великого українських гімназіях у міжвоєнній Польщі.
З 1939 — в українському націоналістичному підпіллі.
В 1939 навчався у Львівському політехнічному інституті, під час возз'єднання західної України з УРСР втік до Кракова.[1]
За іншими даними переховувався по селах Калуського і Стрийського повітів. Перейшовши нелегально кордон СРСР, майже рік навчався у Холмській українській гімназії.
Після проголошення Акту 30 червня 1941 повернувся до Львова.
У 1941 в місті Калуш Станіславської області за дорученням центрального «проводу» ОУН-бандерівців оголосив «маніфест» про створення Самостійної України і уряду Ярослава Стецька.[1]
В 1943 керував Калуським окружним «проводом» ОУН. Мав прізвисько «Лемко».
У складі Похідних груп ОУН виряджений на терен України, що поступово звільнявся від сталінської влади. Займався налагодженням підпільної мережі ОУН у Херсонській та Миколаївській області Райхскомісаріату Україна. Мав псевдо «Богдан», займався поширенням пропаганди серед молоді.[2]
Є версія, що в 1944 випадково застрелений військами Червоної Армії під час реокупації нею теренів Херсонщини.
За іншою версією навесні 1944 втік спочатку в західні області України, потім нібито в місто Відень[1] і до 1963 проживав за кордоном.
За третьою — став жертвою зрадництва Петра Войновського в Миколаєві над Бугом[3][4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.