Балалайка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Балала́йка, балаба́йка[2] — російський народний щипковий музичний інструмент, що походить, ймовірно, від старовинної домри[3]. Характерними прийомами звуковидобування є брязкання і тремоло — удари вказівним пальцем по всіх струнах одночасно.
Коротка інформація Класифікація, Класифікація Горнбостеля-Закса ...
Балалайка | |
Класифікація | струнний щипковий музичний інструмент, Хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321[1] |
Діапазон | |
Подібні інструменти | |
Балалайка у Вікісховищі |
Закрити
Балалайка є досить поширеним музичним інструментом, який вивчається в академічних музичних навчальних закладах Росії, Білорусі, України і Казахстану. Термін навчання на балалайці в дитячій музичній школі становить 5–7 років (залежно від віку учня), в середньому навчальному закладі 4 роки, а у вищому — 4–5 років. Репертуар: обробки народних пісень, перекладання класичних творів, авторська музика.