Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Анто́н А́шкерц (Anton Aškerc) (*9 січня 1856 — †10 червня 1912, Любляна) — словенський поет-реаліст.
| Ашкерц Антон | |
|---|---|
| словен. Anton Aškerc | |
 | |
| Псевдо | Gorazd, Nenad, Duhovnik і Peter Pavlovič |
| Народився | 9 січня 1856[1][2] Римське Топлице, Австрійська імперія |
| Помер | 10 червня 1912[1][3][2] (56 років) Любляна, Австро-Угорщина[4] |
| Поховання | Нав'є |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | поет, редактор, архівіст, письменник, католицький священник |
| Alma mater | First Grammar School, Celjed |
| Знання мов | словенська[5][6] |
| Конфесія | католицька церква |
Походив з селянської родини. Народився у селі Глобоко. Був парохом, у 1898 році вийшов з духовного чину. Почав друкуватися в 1880 році. У 1899—1902 роках редагував словенський літературний журнал «Люблінський дзвін». Тривалий час подорожував слов'янськими землями та балканськими країнами. Помер у Любляні у 1912 році.
Писав вірші про минувшину словенського народу — «Стара правда» (1881) про повстання селян під проводом Матія Губца, «Словенська легенда» (1884) та ін.
Найвідоміші твори — збірки віршів «Балади й романси» (1890), «Нові вірші» (1900) і поеми «Примож Трубар» (1905), «Мученики» (1906), «Юнаки» (1907), в яких Ашкерц виступав проти католицької реакції і австро-угорської монархії.
Свої подорожні враження були оформлені також у вигляді віршів. Найзначущим з них є «Акрополь і піраміди» 1909 року. Йому належать також п'єси («Ізмайлов», 1906 рік).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
