Ассирійська церква Сходу
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Асси́рійська це́рква Схо́ду (сир. ܥܕܬܐ ܕܡܕܢܚܐ ܕܐܬܘܖ̈ܝܐ, трансліт. ʿĒḏtā ḏ-Maḏnḥā ḏ-ʾĀṯūrāyē,[3] араб. كنيسة المشرق الآشورية),[3] офіційно Свя́та апо́стольська като́лицька Асси́рійська це́рква Схо́ду[4] (сир. ܥܕܬܐ ܩܕܝܫܬܐ ܘܫܠܝܚܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝ ܕܡܕܢܚܐ ܕܐܬܘܪ̈ܝܐ, трансліт. ʿĒḏtā Qaddīštā wa-Šlīḥāytā Qāṯōlīqī ḏ-Maḏnḥā ḏ-ʾĀṯūrāyē; араб. كنيسة المشرق الآشورية الرسولية الجاثلقية المقدسة)[5] — східнохристиянська церква, яка дотримується традиційної христології та еклезіології історичної Церкви Сходу. Вона належить до східної гілки сирійського християнства і використовує Божественну літургію святих Аддая та Марі, що належать до східно-сирійського обряду. Його основною розмовною мовою є сирійська, діалект східноарамейської мови, і більшість прихильників — етнічні ассирійці.
Свята Апостольська Католицька Ассирійська Церква Сходу | |
---|---|
сир. ܥܕܬܐ ܩܕܝܫܬܐ ܘܫܠܝܚܝܬܐ ܩܬܘܠܝܩܝ ܕܡܕܢܚܐ ܕܐܬܘܪ̈ܝܐ | |
Абревіатура | АЦС |
Тип | християнська конфесія[d] |
Напрям | Сирійське християнство |
Теологія | Несторіанство |
Управління | Єпископальне |
Католикос-Патріарх | Ґеварґіс III |
Календар | григоріанський |
Регіон | Центральний Близький Схід, Індія; діаспора |
Мова | сирійська мова[1] |
Літургія | східно-сирійський обряд |
Штаб-квартира | Анкава, Ербіль, Ірак |
Засновник | Хома, Варфоломій, Тадей Едеський і Saint Marid |
Початок | Апостольська ера |
Absorbed | Халдейська сирійська церква (1870-ті) |
Розділення | Халдейська католицька церква (1830) Давня церква Сходу (1968) |
Учасники | 400,000+ (2011)[2] |
Офіційний вебсайт | Офіційний вебсайт |
Церква також має архієпархію, що базується в Індії, відому як Халдейська сирійська церква Індії. Ассирійська церква Сходу офіційно розташована в місті Ербіл, іракський Курдистан на півночі Іраку; її початковий ареал також поширився на південний схід Туреччини, північний схід Сирії та північний захід Ірану, що приблизно відповідає давній Ассирії. З 2015 року предстоятелем Ассирійської церкви Сходу є католикос-патріарх Мар Ґеварґіс III.
Ассирійська церква Сходу претендує на спадкоємність з історичною Церквою Сходу, і вона не перебуває в євхаристійному спілкуванні ні зі Орієнтальними православними церквами, ні зі Східною православною церквою. Фракцією Ассирійської церкви, яка увійшла в повний союз із Римським Святим Престолом, є Халдейська католицька церква. Після Загальної христологічної декларації в 1994 році між Ассирійською церквою та католицькою церквою та богословського діалогу між церквами в 2001 році вони склали настанови для вірних щодо взаємного прийняття до євхаристії між Халдейською католицькою церквою та Ассирійською церквою Сходу.[6] Також з 1964 року використовує григоріанський календар.
Ассирійська церква Сходу має традиційну єпископську структуру, очолювану католикосом-патріархом. Її ієрархія складається з митрополичих єпископів та єпархіальних єпископів, тоді як нижче духовенство складається зі священиків та дияконів, які служать в єпархіях (єпархіях) та парафіях на Близькому Сході, Індії, Північній Америці, Океанії та Європі (включаючи Кавказ та Росію).