Антоніо Еґаш Моніш
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егаш Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, Егаш Муніш вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Вальтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абреу.
Коротка інформація Антоніо Еґаш Моніш, Egas Moniz ...
Антоніо Еґаш Моніш | |
---|---|
Egas Moniz | |
Ім'я при народженні | порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende |
Народився | 29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…] Аванка, Ештаррежа, Авейру, Португалія |
Помер | 13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік) Лісабон, Португалія[3] |
Країна | Португалія |
Діяльність | політик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат |
Alma mater | Коїмбрський університет Лісабонський університет |
Галузь | Психіатрія, нейрохірургія |
Заклад | Коїмбрський університет Лісабонський університет |
Посада | посол і міністрів закордонних справ Португаліїd |
Науковий ступінь | доктор наук |
Членство | Національна академія наук Італіїd Паризька медична академія |
Відомий завдяки: | відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949) |
Антоніо Еґаш Моніш у Вікісховищі |
Закрити