Loading AI tools
українська співачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Валенти́на Ге́ніївна Антоню́к (нар. 23 вересня 1954, село Новокатеринівка Старобешівського району Сталінської, нині Донецької області) — українська співачка, поетеса, прозаїк, мистецтвознавець, вокальний педагог. Доктор культурології, автор лінгвокультурної теорії сольного співу. Мати українського композитора Валерія Юрійовича Антонюка.
| Антонюк Валентина Геніївна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 вересня 1954 (70 років) |
| Місце народження | Новокатеринівка, Старобешівський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | поетеса, письменниця, викладачка університету, оперна співачка, прозаїк, мистецтвознавиця |
| Освіта | Київське музичне училище імені Рейнгольда Глієра (1973) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1980) |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Членство | Національна спілка письменників України, Національна спілка театральних діячів України і Національна всеукраїнська музична спілка |
| Заклад | Миколаївська обласна філармонія, Київський державний інститут культури і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди |   |
| Вчене звання | доцент і професор[d] |
| Діти | Антонюк Валерій Юрійович |
Заслужена артистка України (1992). Народна артистка України (2020)[1]. Кандидат філологічних наук у галузі фольклористики (дисертація «Замовляння в мовноінтонаційній системі української народної поезії та побутовому вжитку», 1995). Доцент (1995). Доктор культурології (дисертація «Феномен української вокальної школи у контексті етнокультурологічних проблем», 2002). Професор (2011). Член Національної спілки письменників України (1999), Національної спілки театральних діячів України (2004), Національної Всеукраїнської музичної спілки (2011). Засновник конкурсу «Солоспів» (музика в кіно) Київського міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис». Нагороджена вищою відзнакою КМФДФ «Кінолітопис»: орденом «Маестро» (2009), медаллю НСПУ "Почесна відзнака" (2019) та вищою почесною відзнакою НМАУ імені П. І. Чайковського: орденом «За видатні досягнення у музичному мистецтві» (2019, — до 25-річчя викладацької роботи у вищій школі України).
Закінчила Корсунь-Шевченківську ДМШ імені К. Г. Стеценка (1966—1969) й Київське музичне училище як піаністка в Ірини Кандиби (1969—1973) та Київську консерваторію (1975 — 1980) як вокалістка, у класі професора Миколи Кондратюка (сольний спів) та Зої Ліхтман (камерний спів).
У 1981 — 1993 — солістка Миколаївської філармонії, з 1982 — на гастрольному плані гастрольної організації «Укрконцерт». У 1993 — 1996 — на педагогічній роботі в Київському національному університеті культури та мистецтв (м. Київ). У 1996 — 1999 — докторант НМАУ, з 1997 — на кафедрі сольного співу НМАУ: викладає сольний, камерний спів та комплекс вокально-теоретичних дисциплін; з 2017 — зав. кафедри камерного співу НМАУ.
Виступи на концертних сценах України та зарубіжжя з моновиставами: «Зачаровані казкою», «Маруся Чурай» (за однойменним романом у віршах Ліни Костенко), «Роксолана», «Чайка з-над Лиману», «Шевченкіана» й сольними програмами у супроводі фортепіано й органу, з колективами народних інструментів, камерними та симфонічними оркестрами. Участь у міжнародних фестивалях сучасної музики «Київ-Мюзікфест», «Музичні прем'єри сезону», «Форум музики молодих». В репертуарі — вокальні твори Григорія Сковороди, Семена Гулака-Артемовського, Миколи Лисенка, Чеслава Заремби, Левка Ревуцького, Кирила Стеценка, Якова Степового, Дениса Січинського, Василя Барвінського, Віктора Косенка, Віталія Кирейка, Левка Колодуба, Валерія Антонюка, Юрія Алжнєва, Олега Наконечного, Тетяни Ярової, Михайла Глінки, Петра Чайковського, Модеста Мусоргського, Сергія Рахманінова, Валерія Гавриліна, Георгія Свиридова, Джованні Бонончині, Джузеппе Верді, Антоніо Вівальді, Джуліо Каччині, Бенедетто Марчелло, Нікколо Піччіні, Джакомо Пуччині, Георга Фрідріха Генделя, Вольфганга Амадея Моцарта, Роберта Шумана, Франца Шуберта, Едварда Гріга, Ернеста Шоссона.
Записала на фонди УР солоспіви «Отче наш» Володимира Дубинського, «Чумарочка рябесенька» з Оркестром народних інструментів Національної телерадіокомпанії України (диригент — Андрій Бобир, 1991); «Кантату для сопрано та симфонічного оркестру на слова Ф.-Г. Лорки в перекладі Миколи Лукаша», «Чотири вірші Василя Стуса для сопрано та симфонічного оркестру», «Кантату для сопрано та симфонічного оркестру на слова О. С. Пушкіна» композитора Валерія Антонюка у супроводі Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної телерадіокомпанії України (диригенти — Вікторія Жадько (2005, 2007) та Володимир Шейко, 2010); «Десять українських пісень з Полтавщини» в обробці для голосу і фортепіано Віталія Кирейка (у супроводі Ірини Шестеренко, 2009).
Автор понад 200 науково-теоретичних праць, в яких розробила наукову концепцію феномена української вокальної школи, лінгвокультурну теорію та фонопсихолінгвістичну методику навчання сольного співу. Основні видання Антонюк В. Г.:
Автор збірок поезій:
Автор книжок нарисів:
Авторські проекти на УР: «Іду до вас…», «Слово і пісня», виступи в наукових програмах УТ-1 «Альфа і омега», «Свічадо» (1989—1993), присвячені феномену цілющого співу. Виступи в прямому ефірі радіоканалів «Молода гвардія», «Ярославів вал», «Культура» (1989—2010). Музичні телефільми: «Звучить старовинний романс», «Коли душа співає» (звукооператор Віктор Гранішевський, реж. Юрій Трегубов, Миколаївське обласне телебачення, 1986, 1988), «Лікарю, де твої чари?» (реж. Сергій Тишковець, КТР, 1992), «Відома-невідома Валентина Антонюк» (реж. Катерина Таран, оператор Олександр Таран ТРК, 2009). CD «Валентина Антонюк (сопрано)» (2008), CD «Валерій Антонюк» (2012); CD «Valeriy Antonyuk. Symphonies and other works. Vol. 1. Valentina Antonyuk. Soprano». Da Vinci Classics. DDD Designed in Japan, Printed in EU (2018).
Перше виконання:
Авторські проекти: «Антологія українського солоспіву» «Вокальна Шевченкіана Валентини Антонюк» (цикли монографічних концертних програм); «Актуальні проблеми вокальної педагогіки та виконавства», «Мистецькі родини» (міжнародні науково-практичні конференції); «Конкурс „Солоспів“ Київського Міжнародного Фестивалю „Кінолітопис“».
Концерти-майстеркласи з учнями, серед яких – лауреати міжнародних конкурсів, викладачі НМАУ Валерія Туліс (заслужена артистка України, солістка Київського Національного театру музичної комедії та Оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського), Дар'я Литовченко (солістка Львівського Національного Академічного театру опери та балету й Київського муніципального музичного театру для дітей та юнацтва), Катерина Єрошкіна (солістка театру «Молода Опера»), Тетяна Бондарь, Інна Ярема (солістки Оперної студії, викладачі НМАУ імені П. І. Чайковського), Анастасія Хілько (солістка ансамблю «Благовість»), Таня Радостєва (естрадна співачка, лауреат ІІ премії Фестивалю «Червона Рута-2011») (Україна); Любов Макуха (солістка Новгородської державної філармонії, РФ), Ло Янь (солістка та директор Оперного театру, м. Ухань), Лю Жань (викладач Пекінської консерваторії), кандидат мистецтвознавства Хоу Цзянь (викладач Пекінської військової консерваторії), Вей Цянь, Дін Чжунцюнь, Ся Цзінь, Хань Сяоянь, Ху Фан, Чжан Венцзе (викладачі музичних вишів КНР); Вей Лімін (директор українсько-китайського центру розвитку культури та освіти, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування факультету мистецтв національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова).
«Валентина Геніївна Антонюк — одна з найцікавіших постатей у нинішньому українському культурному пейзажі. Співачка. Письменниця. Педагог. Науковець. У наш час жорсткого поділу праці, а особливо — інтелектуальної та артистичної, таке розмаїття занять аж подивовує. А особливо подивовує те, що все, роблене-виконуване пані Валентиною, напрочуд кваліфіковане. Відповідає усім вимогам того чи того цеху, де з'являється ця діячка нашої культури. Йдеться не про обдарованість артистки, навчительки та теоретика-культуролога Валентини Антонюк. Обдарованість — очевидна-безперечна. Але йдеться також і про взагалі-то рідкісну у наш нелегкий час відповідальність людини, митця і громадянина перед цим часом, перед українською культурою в ньому. Усе, що робить Валентина Антонюк — то очевидна культурна цілісність. У різних жанрах культури вона висвітлює найкраще і найглибше, що є в усій сумі цієї культури. Передовсім — це український солоспів, який напевне є чи не найсильнішою маніфестацією національної самоідентичності. Блискуча співачка, Валентина Антонюк ось уже котре десятиріччя нагадує нашому і зарубіжному слухачеві весь історичний, естетичний, акустичний спектр українського солоспіву, що в ньому — як і в національній літературній класиці — зібралося все найкраще, нагромаджене в національній культурі. Валентина Антонюк вочевидь — один із найповажніших і найуспішніших ратаїв цієї абсолютної для нас із вами української спадщини. І — один із найбільш помічених масовим і не тільки слухачем. ЗМІ. Музичною та іншою критикою. В Україні й поза її межами. По-своєму колосальний благодійний проект співачки „Антологія українського солоспіву“ — свого роду співуча музична енциклопедія цієї ділянки нашої культури. Характерно і навіть зворушливо, що артистка не зупиняється у цьому цехові своїх знань і звідти переходить до висококваліфікованого теоретизування у відповідній галузі. Численні її праці, — як статті, так і монографії, де, у режимі доброї інтелектуальної культури, розгянуто численні, суто спеціальні виміри, широко кажучи, українського звучання… Роботи такого типу відразу і вдячно сприймаються у студентському середовищі. Та ще й у такому специфічному, як те середовище, яке готує себе до артистичної діяльності. Заслужена артистка України Валентина Антонюк — знана співачка, активний теоретик-музиколог, ще й визнаний практик-педагог у художньому середовищі. Її учні вповні оцінили її педагогічні зусилля, бо вже й самих цих учнів уповні оцінила музична громадськість. Тут і за межами України».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
