Антонов Володимир Павлович
радянський правник і державний діяч / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Володи́мир Па́влович Анто́нов (Антонов-Саратовський; *31 липня 1884, Саратов — 3 серпня 1965, Москва) — нарком внутрішніх справ УРСР, голова Донецького губревкому, радянський юрист і державний діяч.
Антонов Володимир Павлович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 31 липня (12 серпня) 1884 Саратов, Російська імперія[1] |
Помер | 3 серпня 1965(1965-08-03)[1] (81 рік) Москва, СРСР |
Поховання | Воскресенське кладовище Саратоваd |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | політик, правник |
Знання мов | російська[2] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Народився в Саратові в сім'ї службовця, закінчив юридичний та історико-філологічний факультети Московського університету.
Член КПРС з 1902.
Активний учасник трьох рос. революцій. З початком Жовтневого перевороту брав участь в становленні Радянської влади в Саратові, керував загонами Червоної гвардії, голова Саратовського губернського виконкому (1917—1918), в 1919 — член колегії НКВС РСФРР, потім — Рев. трибуналу Пд. фронту.
З грудня 1919 — голова губревкому в Донбасі, пізніше — нарком внутрішніх справ УРСР (1920—1921), уповноважений по боротьбі з махновщиною, член РВР 4-ї армії.
Антонов — делегат VIII і IX з'їздів партії, 3-го та 4-го з'їздів Рад, обирався членом Президії ВЦВК.
В 1921—1923 — ректор Комуністичного університету ім. Я. М. Свердлова. Довгий час працював на різних постах в органах юстиції. Член Верховного Суду СРСР (1923—1938).
З 1941 — персональний пенсіонер.