Антипапа
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антипа́па — у католицькому християнстві незаконний претендент на Святий Престол, що перебуває в опозиції до законно (канонічно) обраного Папи Римського[1].
Зазвичай питання про те, хто з претендентів, що одночасно сперечаються за папський сан, є легітимним папою, а хто антипапою, вирішувалося вже після історичної «перемоги» прихильників одного з них. Стосовно деяких претендентів на папство ця проблема досі не вирішена.
Традиційно вважається, що першим антипапою був св. Іпполіт (III століття), а останнім — Фелікс V (1440—1449). Найсерйозніший розкол церкви, коли одночасно правили два папи, що визнавалися різними країнами (а потім і три — в Римі, Авіньйоні і Пізі) — це Західна схизма кінця XIV — початку XV сторіч.
При прийнятті папами порядкового номера зазвичай номер папи, визнаного антипапою, не враховується. Але так буває не завжди: наприклад, Олександр VI прийняв шостий номер, хоча Олександр V був антипапою.
Антипапи (до Фелікса V) включаються до офіційного переліку римських пап (Annuario pontificio) з відповідною приміткою.