Loading AI tools
воєначальник та урядник Монархії Габсбургів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андрей Гадік (16 жовтня 1711, Житній острів, нині Словаччина — 12 березня 1790, Відень) — воєначальник й урядник Монархії Габсбургів, словацького[2] походження, другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії.
Андрей Гадік | |
---|---|
Andrej Hadik | |
Народився | 16 жовтня 1711 Житній острів |
Помер | 12 березня 1790 (78 років) Відень |
Поховання | у маєтку Футог |
Підданство | Монархія Габсбургів |
Національність | словак |
Діяльність | воєначальник, урядник Монархії Габсбургів |
Галузь | військова справа[1] |
Відомий завдяки | другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії |
Учасник | Війна за польську спадщину 1733—1735 |
Титул | граф[d] |
Військове звання | польовий маршал |
Рід | Гадіки |
Батько | Mihály Hadikd |
Родичі | Єжи Марцін Любомирський (зять) |
У шлюбі з | княжна Марія Тереса Ліхновська |
Діти | Анна Марія |
Нагороди | |
Народився 16 жовтня 1711 року в Житньому острові (нині Словаччина). Батько — капітан гусарів Міхал Гадік (словац. Mihal Hadik).
У 1719—1728 роках навчався у єзуїтській гімназії міста Кьосеґ (угор. Kőszeg, нині медьє Ваш), потім у єзуїтській семінарії (Кошиці, до 1730).
Військову кар'єру розпочав 1732 року в ранзі корнета (заставника) гусарського полку. Брав у 1734 році участь у війні за польський трон. За заслуги під час облоги Філіппсбурга (нім. Philippsburg) у жовтні 1734 отримав ранг капітана. З весни 1737 до осені 1739 року воював на Балканах проти турків-османів; зокрема, його ескадрон у 1738 році посилив позиції імператорських військ у Белграді. Однак війна завершилася поразкою австрійських військ у битві під Гроцьком 23 липня 1739 року. Отримав ранг майора. Після вибуху війни за трон Монархії Габсбургів у 1740 році брав у ній участь, воюючи в Сілезії. В січні 1742 року став підполковником. У 1774 році отримав звання польового маршала.
Генерал Гадік — командувач військ, які зайняли Галичину та Володимирію після першого поділу Польщі.[3] Андрей Гадік — наступник першого губернатора Антона фон Перґена, який на доручення імператора склав «Меморіял» — опис краю, єдиний історичний документ про тодішню Галичину — і вручив його імператору Йосифу ІІ після його прибуття 6 серпня 1773 до Львова.[4]
Помер у Відні 12 березня 1790, був похований у власному маєтку Футог,[5] який отримав у 1763 році (нині містечко неподалеку від міста Новий Сад, автономний край Воєводина, Сербія).
Дружина — княжна Марія Тереса Ліхновська (пол. Maria Teresa Lichnowsky). Донька — Анна Марія (1743—1803), придворна дама короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Була дружиною князя Єжи Марціна Любомирського, з яким познайомилася під час його ув'язнення в Буді, а взяли шлюб у липні 1765 року в Германштадті. Чоловіку після того, коли внаслідок його участі в Барській конфедерації загинули піддані Монархії Габсбургів, заборонили в'їзд на її територію.[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.