Амнезія дитинства
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Амнезі́я дити́нства (англ. Childhood amnesia, або англ. infantile amnesia — амнезія немовлят) — неспроможність дорослих людей згадати події з віку від 2 до 4 років, а також періоду до досягнення віку 10 років, щодо якого дорослі мають менше спогадів, ніж слід було б очікувати з урахуванням плину часу[1]. Перші 1-2 роки життя такі структури мозку, як лімбічна система, яка включає гіпокамп та мигдалеподібне тіло та залучена до процесу зберігання спогадів,[2] розвинена ще не повністю[3]. Дослідження показали, що діти можуть пам'ятати події, які відбулися до досягнення віку у 3-4 роки, але такі спогади згасають по ходу їхнього дорослішання[4][5].
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2015) |
Діти мають здатність пам'ятати події, які трапились із ними у віці 1 рік та раніше, доки вони ще маленькі, але в міру зростання вони переважно втрачають спогади про наймолодші роки[6].
Часові рамки амнезії дитинства часто визначають, як вік найранішого спогаду, який у середньому датується віком 3,5 роки[7], хоча може коливатись від 2 до 5 років залежно від методу пригадування[8] та віку респондента[6]. Однак, коли рамки амнезії дитинства визначають як вік, коли більшість спогадів є особистими, а не про відомі події, то мова йде про час у 4,5 роки[8]. Причиною різниці може бути розвиток у дитини розуміння і знання про власну пам'ять[9].
При розгляді амнезії дитинства важливими є зміни в кодуванні, зберіганні та пригадуванні спогадів під час раннього дитинства[10]. Дослідження показують відмінності серед різних статей та культур, причиною чого вважається розвиток мови.
Амнезія дитинства особливо важлива при розгляді несправжніх спогадів та розвитку мозку в ранньому дитинстві. Запропоновані пояснення феномену включають теорію травми Фрейда (деякими вченими оскаржується), неврологічний розвиток, розвиток когнітивного себе, емоцій та мови.