![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Alfred_von_Waldersee.png/640px-Alfred_von_Waldersee.png&w=640&q=50)
Альфред фон Вальдерзее
прусський, німецький військовий / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Альфред граф фон Вальдерзее (нім. Alfred von Waldersee) (8 квітня 1832, Потсдам — 5 березня 1904, Ганновер) — прусський і німецький військовий, німецький фельдмаршал, у 1888–1891 роках начальник Генерального штабу німецької армії.
Альфред фон Вальдерзее | |
---|---|
![]() | |
Народився | 8 квітня 1832(1832-04-08)[1][2][…] або 8 жовтня 1832(1832-10-08)[3] Потсдам, Королівство Пруссія, Німецький союз |
Помер | 5 березня 1904(1904-03-05)[1][4][5] (71 рік) Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Країна | ![]() |
Діяльність | офіцер, політик |
Знання мов | німецька[2] |
Учасник | французько-прусська війна |
Роки активності | з 1850 |
Титул | граф[d] |
Посада | member of the Prussian House of Lordsd |
Військове звання | маршал |
Батько | Franz Heinrich von Walderseed |
У шлюбі з | Mary von Walderseed |
Нагороди | |
IMDb | ID 1281635 |
Походив із родини з багатими військовими традиціями. У 1850 році вступив до прусської армії. Учасник пруссько-австрійської війни 1866 року, під час якої служив ад'ютантом прусського принца Фрідріха Карла. Брав участь у битві під Садовою. Начальник штабу 10-го армійського корпусу. З січня 1870 року військовий аташе в Парижі, потім ад'ютант кайзера Вільгельма I. Під час франко-прусської війни 1870—1871 років виявив неабиякий військовий талант. Брав участь в облозі та взятті фортеці Мец. За заслуги він був нагороджений Залізним хрестом 1-го ступеня. У 1881—1888 рр. заступник начальника Генерального штабу фельдмаршала Гельмута фон Мольтке. У 1888—1891 рр. начальник Генерального штабу німецької армії. У 1900—1901 роках був командувачем міжнародної інтервенції, що придушувала боксерське повстання в Китаї; він добрався до Китаю у вересні 1900 року — після взяття Пекіна і закінчення основних боїв — і очолив каральні експедиції, що займалися пацифікацією сіл і розстрілами учасників повстання[6].