Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Альберто-Еварісто Хінастера (ісп. Alberto Evaristo Ginastera; 11 квітня 1916, Буенос-Айрес — 25 червня 1983, Женева) — аргентинський композитор і музикознавець.
Альберто Хінастера | |
---|---|
Народився | 11 квітня 1916[1][2][…] Буенос-Айрес, Аргентина[3][4] |
Помер | 20 лютого 1983[5][6][…] (66 років) Женева, Швейцарія[3] |
Поховання | Цвинтар королів[7] |
Країна | Аргентина |
Діяльність | композитор, музикознавець, кінокомпозитор, лібретист |
Alma mater | Національна консерваторія Аргентини |
Вчителі | Youra Gullerd і Аарон Копленд[8] |
Відомі учні | Астор П'яццола[9][10], Alcides Lanzad[11][12], Waldo de los Ríosd[11][13] і Jacqueline Novad[11] |
Знання мов | іспанська[14] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
Жанр | опера і сардана |
Magnum opus | Harp Concertod |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0319914 |
Професійну освіту Хінастера здобув у Національній консерваторії в Буенос-Айресі (1936—1938). Набув визнання як композитор ще у студентські роки, після концертного виконання сюїти з балету «Панамбі». 1941 р. Хінастера починає викладати у Національній консерваторії. Того ж року отримав замовлення з США написати балет на фольклорні теми «Естансія». На початку 1940-х рр. за композитором закріпилася репутація найбільш талановитого та перспективного композитора сучасної Аргентини.
У 1945—1947 рр. жив у США. 1948 року заснував консерваторію в Ла-Платі, де в нього навчався зокрема Астор П'яццола та Херардо Гандіні. До початку 50-х років Хінастера здобув світове визнання. Він дедалі частіше приїжджав до Європи. У 1958 р. заснував та очолив музичний факультет Аргентинського католицького університету. У 1962—1971 рр. був директором Латиноамериканського центру вищої музичної освіти. Залучив до викладання в Аргентині чимало викладачів з Європи та Північної Америки. З 1971 р. жив в Женеві[15].
Альберто Хінастера — автор опер і балетів, численних творів для симфонічного оркестру, фортепіано та гітари. Особливе місце у творчості займає вокальна та камерна музика[16].
Характерні риси творчості: вільна атональність, мікрохроматичні інтервали, кластери, серійна техніка, обмежена алеаторика, незвичайні способи вокального та інструментального звуковидобування і сучасне опрацювання фольклорних елементів[15].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.