Loading AI tools
український гірничий інженер та вчений, керівник Інституту фізики гірничих процесів НАН України 2002-2012, член-кореспондент НАН України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Анато́лій Дми́трович Алексє́єв (*20 травня 1940, Сталіно — †10 серпня 2012, Донецьк) — український гірничий інженер та вчений; доктор технічних наук (1977), професор (1980), член-кореспондент НАН України, академік АГНУ (1991), академік РАПН (1996), Лауреат Державної премії України (1995).
Алексєєв Анатолій Дмитрович | |
---|---|
Алексєєв А.Д. на засіданні спеціалізованої вченої ради ІФГП НАН України (26.06.2012) | |
Народився | 20 травня 1940 Сталіно, Українська РСР, СРСР |
Помер | 10 серпня 2012 (72 роки) Донецьк, Україна |
Поховання | Щегловський цвинтар |
Країна | Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ (1963) |
Галузь | фізика гірських порід[1], гірнича справа[1], радіофізика[2], Фізичні процеси гірничого виробництва[1] |
Заклад | ІФГП НАНУ ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ Донецький науковий центр НАН України |
Посада | засновник і директор ІФГП з 2002 по 2012 рр.; заступник голови Донецького наукового центру НАН України (...—2012); голова Донбаського наукового центру АГНУ (...—2012) |
Вчене звання | професор і професор[d] |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1977) |
Науковий керівник | Галкін Олександр Олександрович |
Відомі учні | Галкін Олександр Олександрович |
Членство | НАНУ Академія гірничих наук України Російська академія природничих наук |
Нагороди |
В 1963 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.
З 1963 по 1966 рр. працював у ньому асистентом кафедри розробки родовищ корисних копалин.
Від 1966 р. — у Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР:
З 2002 року — директор Інституту фізики гірничих процесів НАН України.
6 травня 2006 року обрано членом-кореспондентом НАН України (відділення фізики та астрономії).
Помер 10 серпня 2012 року; похований 14 серпня 2012 року на Щегловському цвинтарі.
Дослідження у галузі фізики гірських порід, радіофізики, граничного стану твердих тіл, фізико-хімічної механіки та розробки родовищ корисних копалин. Під керівництвом Алексєєва засновано наукову школу «Фізика гірничих процесів», де сформувалися науковці, які на базі досліджень структури вугільної речовини та фізичних властивостей гірських порід, розробили нові методи та способи управління станом гірського масиву при розробці вугільних пластів Донбасу, що дозволило поліпшити умови безпеки праці шахтарів.
1972 року під керівництвом Алексєєва вперше в СРСР розроблено та створено унікальну установку нерівнокомпонентного трьохосьового стиснення УНТС, яка дозволяє незалежно по трьом осям створювати стискаючі напруження до 1100 МПа при замкнутій камері, що надало змогу моделювати напружений стан гірського масиву для глибин до 5000 м. Було зроблено одну з перших робіт у світовій практиці із застосуванням методу ЯМР для вивчення фазових переходів у вугіллі при тисках до 1000 МПа, визначені поліморфні переходи у кварці при руйнуванні гірських порід під дією високого тиску.
Вивчаючи властивості вугілля та гірських порід і поведінку їх при об'ємному нерівнокомпонентному навантаженні при високих рівнях стискаючих напружень, Алексєєв створив новий напрямок в науці: управління станом вуглепородного масиву, що тепер є узвичаєним. Наукові дослідження в цьому напрямку дозволили Алексєєву розробити способи прогнозу та боротьби з газодинамічними явищами у вугільних шахтах.
Досліджуючи фазовий стан метану у вугіллі при високих тисках, Алексєєв відкрив «властивість органічної речовини вугілля утворювати з газами метастабільні однофазові системи з типу твердих розчинів». Це відкриття дозволяє оцінити запаси газу у вугіллі та, з урахуванням метану у виді твердого розчину, вважати вугільні родовища України як вуглегазові.
Алексєєв А. Д. — автор понад 200 наукових праць, 26 авторських свідоцтв і патентів, 9 монографій.
Співавтор відкриття «Здатність органічної речовини вугілля створювати з газом метастабільні однофазні системи за типом твердих розчинів».
Основні праці:
Під редакцією Алексєєва А. Д. випускався збірник «Физико-технические проблемы горного производства».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.