Алексанич Олег Іванович

Оле́г Іва́нович Алекса́нич (нар. 29 травня 1993(19930529), Вишневе, Дніпропетровська обл. — пом. 29 серпня 2014, Новокатеринівка, Донецька обл.) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Алексанич Олег Іванович
Сержант
Загальна інформація
Народження	29 травня 1993(1993-05-29) Широківський район, Дніпропетровська область, Україна
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (21 рік) Старобешівський район, Донецька область, Україна
Поховання	Запоріжжя
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис

Народився 1993 року в селі Вишневе (Широківський район, Дніпропетровська область). Виростав з молодшим братом.

З початком захоплення Криму російськими військами пішов на контрактну службу. Командир бойової машини — командир відділення, 17-та окрема танкова бригада.

Зник безвісти після обстрілу під час прориву з оточення під Іловайськом на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). 2 вересня тіло Олега разом з тілами 87 інших загиблих в Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.

Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі, визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Однак, на думку батьків, експертиза з ідентифікації не є вичерпною, тому вони не вважають, що загиблий — їх син.

Залишилися батьки та молодший брат Олександр, який також уклав контракт на військову службу та воював у зоні бойових дій.

31 січня 2019 року перепохований в селі Широка Дача (Широківський район, Дніпропетровська область).

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений

• 27 серпня 2020 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 18
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]

Примітки

1. Указ Президента України № 360/2020. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
2. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

• Алексанич Олег Іванович [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]