Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аласдер Ґрей або Еласдер Ґрей (англ. Alasdair Gray; 28 грудня 1934, Глазго — 29 грудня 2019) — шотландський письменник, драматург, поет, художник, ілюстратор, викладач. Літературні твори А. Ґрея поєднують у собі елементи реалізму, фентезі та наукової фантастики, відрізняються особливим і концептуальним оформленням, містять авторські ілюстрацій. Найвідоміший твір — роман «Ланарк: життя у чотирьох книгах[en]» (англ. «Lanark: A Life in Four Books», 1981), написаний упродовж тридцяти років. Уперше роман був опублікований 1981 року[9] і досі вважається класикою шотландської фантастичної літератури. Газета The Guardian назвала Ланарк «одним із визначних пам'яток у літературі ХХ століття[10]». Інший роман Аласдера Ґрея «Бідні-нещасні» (англ. Poor Things) був відзначений літературними преміями — Whitbread Book Award[11] і Guardian Fiction Prize[12] як найкращий роман 1992 рок
Аласдер Ґрей | |
---|---|
Alasdair Gray | |
Народився | 28 грудня 1934[1][2][…] Глазго, Шотландія, Велика Британія[3][4] |
Помер | 29 грудня 2019[5][6][…] (85 років) Глазго, Шотландія, Велика Британія[4] ·пневмонія |
Країна | Велика Британія[4] |
Діяльність | письменник, поет, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист, ілюстратор, художник, унаочнювач |
Alma mater | Школа мистецтв Глазго і Whitehill Secondary Schoold |
Знання мов | англійська[7][8] |
Заклад | Школа мистецтв Глазго |
Роки активності | з 1968 |
Жанр | наукова фантастика |
Magnum opus | Lanark: A Life in Four Booksd, 1982, Janined і Бідолашні створіння (роман) |
Нагороди | Whitbread Novel Award(за роман «Poor Things»), Guardian Fiction Prize (за роман «Poor Things») |
IMDb | ID 1206865 |
Сайт | alasdairgray.co.uk |
Загалом А. Ґреєм написано понад восьми романів, кілька збірок оповідань, віршованих творів і безліч п'єс. Окремі твори присвячено історії англійської літератури та політиці (підтримка соціалізму і незалежності Шотландії).
Як художник Аласдер Ґрей — автор численних картин і фресок. Одна з його фресок прикрашає ресторан Ubiquitous Chip (західна частина міста Глазго), інша — розписана на стелі аудиторіума церкви Оран Мор (шотл. Òran Mór) у Глазго і є найбільшою за розміром у Шотландії. Картини А. Ґрея зберігаються у колекціях багатьох музеїв та художніх галерей.
Письменник Вільям Селф (англ. Will Self) називає Аласдера Ґрея «творчим ерудитом із всебічним політико-філософським баченням»[13] і «великим письменником, можливо видатнішим за тих, хто живе сьогодні на цьому архіпелазі»[14]. Себе А. Ґрей називав «товстою, очкастою, лисіючою людиною, неухильно-старіючим пішоходом з Глазго[15]».
Аласдер Ґрей народився у передмісті Ридрі (англ. Riddrie) на сході Глазго в родині робітників. Батько багато років працював на фабриці, мав поранення, яке отримав під час Першої світової війни. Мати робила в магазині. Під час Другої світової війни Аласдер Ґрей був евакуйований до округу Пертшир, центральної Шотландії, а потім до округу Ланаркшир. Здобутий досвід і переживання пізніше відобразилися в його літературних творах. Сім'я мешкала в муніципальному будинку — форма громадського або соціального житла. Середню освіту майбутній письменник отримав у державній школі (англ. Whitehill Secondary School) передмістя Глазко. Саме тоді освіта передбачала відвідування публічних бібліотек і ознайомлення з суспільно-правовим мовленням: «тип освіти, який Британський уряд вважав марним, особливо для дітей британського робітничого класу», як пізніше писав Аласдер Ґрей.
1952—1957 роках А. Ґрей навчався у школі мистецтв (англ. The Glasgow School of Art), а потім, у період з 1958 по 1962 роки, працював викладачем у ній. У студентські роки розпочав працювати над майбутнім романом «Ланарк».
Після закінчення університету Аласдер Ґрей писав портрети і пейзажі, працював як «незалежний» письменник і художник. 1968 року прозвучали його перші п'єси на радіо і телебаченні. З 1972 по 1974 роки відвідував літературне товариство, організоване Філіпом Хобсбаумом (англ. Philip Hobsbaum). Там письменник знайомиться з Джеймсом Келманом, Ліз Лоххед (англ. Liz Lochhead), Томом Леонардом (англ. Tom Leonard), Аонгхасом Мак-Нексаілом (англ. Aonghas MacNeacail) і Джефом Торингтоном (англ. Jeff Torrington).
1977—1979 рр. Аласдер Ґрей займав посаду штатного письменника (англ. Writer-in-Residence) Університету Глазго, найбільшого в Шотландії освітнього закладу. 2001 року А. Ґрей, разом з Томом Леонардом і Джеймсом Келманом, розробили програму з креативного письма (англ. Creative Writing programme) для викладання в університетах Глазго і Стратклайді (англ. University of Strathclyde).
У 2001 році Асоціація шотландських націоналістів університету Глазго (англ. Glasgow University Scottish Nationalist Association) висунула А. Ґрея кандидатом на посаду ректора цього ж Університету. Але його конкурент на посаду, Ґрег Хемфіл (англ. Greg Hemphill), з невеликою перевагою отримав над ним перемогу.
Аласдер Ґрей двічі був одружений. Перша дружина, з 1961 по 1970 рр. — Інга Соренсон (англ. Inge Sorenson). Другий раз письменник одружився з Мораг Мак-Алпін (англ. Morag McAlpine), з 1991 року і дотепер. Має сина — Ендрю, 1964 року народження, який мешкає у Вест-Енд Глазго.
Аласдер Ґрей — шотландський громадянський націоналіст і республіканець. 1992 році у своїй книзі «Чому Шотландією повинні правити шотландці» (англ. Why Scots Should Rule Scotland) він зазначає, що: «Назва книги може прозвучати загрозливо для тих, хто живе в Шотландії, але народився і навчався в іншому місці, так що вже краще я поясню, що під словом Шотландці я маю на увазі кожного в Шотландії, хто може брати участь у голосуванні»[16].
Раніше А. Ґрей підтримував Шотландську національну (англ. Scottish National Party) і Шотландську соціалістичну (англ. Scottish Socialist Party) партії. Однак, 2010 року, він підтримав місцеву кандидатку від Шотландської ліберально-демократичної партії (англ. Scottish Liberal Democrat) на ім'я Кеті Гордон (англ. Katy Gordon)[17].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.