Адам Асник

Ада́м А́сник (пол. Adam Asnyk; 11 вересня 1838, Каліш — 2 серпня 1897, Краків^[4]) — польський поет і драматург; у поезії поєднання романтизму із суспільно-філософськими проблемами позитивізму.

Адам Асник
Adam Asnyk
Портрет роботи Яцека Мальчевського
Народився	11 вересня 1838(1838-09-11)[1][2][…] Каліш
Помер	2 серпня 1897(1897-08-02)[1][2][…] (58 років) Краків
Поховання	Крипта заслужених на Скалці
Країна	Республіка Польща  Російська імперія
Діяльність	поет, письменник, драматург, політик
Сфера роботи	художня література[d], поезія[3][3][3] і драма[3][3][3]
Alma mater	Паризький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Вроцлавський університет
Роки активності	з 1864
Magnum opus	Oh, Void Complaintsd, Q28124086? і Q28125655?
Членство	Національний Уряд (1863—1864)
Автограф
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Адам Асник у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився в Каліші в родині учасника Польського повстання 1830—1831 років. Навчався в агрономічному інституті, медико-хірургічній академії, брав участь у підпільній студентській організації соціалістичного спрямування. За участь в демонстраціях протесту був заарештований. Сам брав участь у повстанні 1863 року. Восени 1863 року входив до складу повстанського уряду, згодом входив до одного з партизанських загонів. Пізніше був змушений емігрувати до Німеччини. У Гайдельберзі завершив вищу освіту й здобув ступінь доктора філософії. 1867 року переїздить до Львова, де мешкає до 1870 року. 1870 році переїздить до Кракова. 1872 року виходить двотомник його творів, завдяки чому Асник швидко стає популярним. Працює редактором газет. П'єси Асника йшли на аматорських і професійних сценах.

1880 року за сприяння Адама Асника заснована жіноча спілка товариства Народної школи (спілка вчительок), що містилася у кам'яниці на вул. Кльоновича, 7 у Львові.^[5]

Творчість

Провідне місце в його ранній творчості посідає лірика, пройнята болем, спричиненим поразкою польського визвольного руху та особистими розчаруваннями («Сон могил», 1865, та ін.). 1880-і роки — новий етап у творчості Асника. Він висловлює віру в суспільний прогрес.

Асник — автор історичних драм та побутових комедій («Кола Рієнці», 1873; «Кейстут», 1878; «Брати Лерхе», 1888, та ін.).

• сонети (Над глибинами)
• любовна лірика
• вірші, присвячені Татрам
• драми
• українські переклади окремих творів.

Твори

• Wybór poezji. Warszawa, 1956.

Українські переклади

Деякі поезії Асника переклав Іван Франко. Твори Адама Асника українською мовою перекладав також Анатолій Глущак.

Вшанування

У 1920-х роках жіночій вчительській семінарії при вул. Сакраменток, 7 (нині — педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка на вул. Туган-Барановського, 7) було присвоєно ім’я Адама Асника.^[6]

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. International Music Score Library Project — 2006.

   d:Track:Q523660
3. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
5. Wiczkowski J. Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieśćie. — Lwów: Nakładem Wydziału Gospodarczego X Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, 1907. — S. 463. (пол.)
6. Педагогічний коледж Львівського національного університету імені Івана Франка. pedcollege.lnu.edu.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Франко І. Із чужих літератур / Сучасні польські поети. — 1899, т. 5, ч. II. — С. 176—199.
• Франко І. Сучасні польські поети. В його кн.: Твори, т. 18. — Київ, 1957.
• Польський літературний вітраж / переклади А. Глущака; ред. Є. С. Ніколаєнко. — Одеса : Маяк, 2007. — С. 13—15. — ISBN 978-966-587-161-3.