Автономія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Автоно́мія (грец. αύτονομία — самоуправління, незалежність) — термін для позначення: 1) особливого статусу національно-територіальних утворень, котрі існують у межах тієї чи іншої держави і функціонують на засадах широкого внутрішнього самоврядування, яке — за характером здійснення влади — має ознаки окремої суверенної держави, — державна автономія[1];
2) широкого адмінистративного самоврядування виділених частин територій держави — адміністративно-територіальна автономія;
3) тієї форми самоврядування національностей, що має екстериторіальний характер, функціонує на засадах спільності національної культури й спрямована на збереження та розвиток її самобутності, задоволення потреб та інтересів представників певної національності — національно-культурна автономія;
4) незалежності релігійно-церковної (монастирі, ставропігійні об'єднання, чернечі ордени тощо), наукової (академії, товариства та інші), навчально-освітньої (університети, коледжі тощо), еконічної (фірми, компанії тощо), станових, професійних груп, інституцій, установ, закладів і підприємств від центральних і регіональних державних структур[1].