Автоматична гвинтівка зразка 1936 року, АВС (Індекс ГАУ — 56-А-225) — радянська автоматична гвинтівка, розроблена зброярем Сергієм Симоновим.
| АВС | |
|---|---|
 Автоматична гвинтівка Симонова | |
| Тип | Автоматична гвинтівка |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1936-45 |
| Війни | Бої на Халхін-Голі, Радянсько-фінська війна (1939-1940), Німецько-радянська війна (початковий період) |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Симонов, Сергій Гаврилович |
| Розроблено | 1936 |
| Виготовлена кількість | 35-65 тис. |
| Характеристики | |
| Вага | 3,8 |
| Довжина | 1,23 |
| Довжина ствола | 612 |
| Набій | 7,62 × 54 мм R |
| Дія | Відведення порохових газів |
| Темп вогню | 800 [джерело?] |
| Дульна швидкість | 840 |
| Система живлення | коробчатий, окремий магазин на 15 патронів |
Автоматична гвинтівка Симонова у Вікісховищі | |
Спочатку розроблялася як самозарядна гвинтівка, але в ході удосконалень був доданий режим автоматичного вогню для використання в екстреній ситуації.
Перший радянський зразок зброї такого класу, прийнятий на озброєння. Всього було випущено 65800 примірників. [джерело?]
Конструкція
Гвинтівка АВС-36[1] є автоматичною зброєю, побудованою на відводі порохових газів, може вести як одиночний, так і автоматичний вогонь. Перемикач режимів вогню знаходиться на ствольній коробці з правого боку. Основним режимом вогню був поодинокий. Вести стрільбу короткими чергами належала при недостатній кількості ручних кулеметів, а безперервним вогнем — тільки в крайньому випадку, при відбитті раптових ворожих атак. При цьому заборонялося витрачати поспіль більше 4-5 магазинів, щоб не перегрівати і не зношувати ствол і інші деталі.
Вузол газовідведення з коротким ходом газового поршня розміщений над стволом (вперше у світі)[джерело?]. Замикання ствола здійснювалося за допомогою вертикального блоку, що переміщувався в пазах ствольної коробки. При русі блоку вгору під дією пружини він заходив у пази затвора, закриваючи його. Відмикання відбувалося після того, як спеціальна муфта, яка була пов'язана з газовим поршнем, вичавлювала замикаючий блок вниз з пазів затвору.
Оскільки замикаючий блок знаходився між казенною частиною ствола і магазином, траєкторія подачі патронів у патронник була досить великою і крутою, що служило джерелом затримок при стрільбі. Крім того, це призводило до того, що ствольна коробка була складною по конструкції і мала велику довжину. Механізм затворної системи також був досить складним, тому що усередині затвора був розміщений ударник з бойовою пружиною, а також спеціальний пристрій противідскока. Живлення гвинтівки здійснювалося з окремих магазинів, розрахованих на 15 патронів. Магазини могли збиратися як окремо від гвинтівки, так і прямо на ній, при відкритому затворі, зі штатних обойм до гвинтівці обр. 1891/30 р.
Ствол гвинтівки мав велике дулове гальмо і кріплення для штик-ножа, при цьому багнет міг примикати не тільки горизонтально, але і вертикально, клинком вниз. У такому положенні багнет використовувався як однонога сошка для стрільби з упору. У похідному положенні багнет переносився в піхвах на поясі бійця. Відкритий приціл мав насічки по дальності від 100 до 1 500 метрів з кроком 100 метрів. Деякі гвинтівки АВС-36 комплектувалися оптичним прицілом на кронштейні і використовувалися як снайперські. Через те, що стріляні гільзи викидалися вгору та вперед, кронштейн оптичного прицілу кріпився до ствольної коробки зліва від осі зброї.
У цілому гвинтівка Симонова виявилася складною у виробництві і недостатньо надійною для масової експлуатації у військах. Конструкція дозволяла зібрати гвинтівку без замикаючого блоку і після цього зробити постріл; якщо через помилку стрільця таке відбувалося, то ствольна коробка руйнувалася і стрілець отримував травму затворною групою, що вилетіла[2].
Історія
 | Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015) |
Деяка кількість трофейних АВС-36 знаходилася на озброєнні вермахту під найменуванням Selbstladegewehr 257 (r)[джерело?].
Помітна кількість АВС-36, покинутих при відступі червоноармійцями, використовувалась у 1942-47 роках воїнами Української Повстанської Армії[джерело?].
Примітки
Література
Див. також
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
